author stringclasses 757
values | author_url stringclasses 757
values | poem_name stringlengths 1 98 | poem_url stringlengths 49 53 | context_author stringclasses 757
values | context_poem_name stringlengths 1 98 | context_poem stringlengths 0 88.2k |
|---|---|---|---|---|---|---|
Авдикович Орест | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=431 | Гуси | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12956 | Орест Авдикович | Гуси | У гостинній бавилися розмовою три добре знайомі особи.
Обі панночки торочили свою звичайну, мляву розмову, мололи дрібними язичками, як на коловороті, закрашували забаву штучними, але пустими дотепами, перекидалися за-мітними поглядами, переплітали невинну розмову більше або менше невинними сплетнями.
Він сидів набоц... |
Авдикович Орест | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=431 | До місяця | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12955 | Орест Авдикович | До місяця | ДО МІСЯЦЯ
Було вже десь поза північ, а він молотив на тоці збіжжя до місяця. Дужими грудьми втягав свіже повітря теплої ночі, а ціпом махав з такою силою, як коли би хотів за один раз змолотити усе своє збіжжя і проголосити світові свою славу — доброго й ревного господаря.
З хати вийшла його жінка. Станула в сінях на... |
Авдикович Орест | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=431 | Така... дурна справа | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12957 | Орест Авдикович | Така... дурна справа | ТАКА... ДУРНА СПРАВА
Було вже досить пізно вночі, а він усе ще сидів при столі над купою актів, читав і сліпав, думав і злостився, курив одно цигаро по другім і спльовував набік ізпересердя, і знов сердився.
— Чорт бери таку дурну справу! Борони, та не знати як? Доказ провини наглядний. Ще й сам нині майже признався ... |
Александров Володимир | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=914 | Ти несись, мій спів, з мольбою… | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=27400 | Володимир Александров | Ти несись, мій спів, з мольбою… | Ти несись, мій спів, з мольбою,
В небо відлітай.
І на тихую розмову
Вийди, мила в гай.
А в гаю гримить, стихає
Пісня солов'я,
Тож він милу викликає,
Молить, як і я. |
Алчанова Олена | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=874 | Час для всього (уривок) | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26881 | Олена Алчанова | Час для всього (уривок) | Увага! Ви читаєте уривок з твору (ознайомчий фрагмент). Купуйте книжку на сайті видавництва Ранок.
#1
— НУДНО? — ПОРЯД ІЗ СОНЕЮ СІЛА ЯКАСЬ ЖІНКА. Підхопила довге русяве волосся, яке спадало на плечі, і спритно закрутила гульку.
Соня озирнулася — у класі крім неї й незнайомки нікого не було. За вікном панувала урочис... |
Алчевська Христина | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=439 | Асан і Зейнеп | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12968 | Христина Алчевська | Асан і Зейнеп | АСАН І ЗЕЙНЕП
Шкіц І
Гарячий кримський полудень. Море синє-синє; воно все тремтить і переливається, грає тисячами барв... Чинари й тінисті орішники якось замліли від палючого сонця; вони всі скупчились над холодним струмочком, ніби чекають чогось... Маненька татарва, з голими ніжками, бігає, підкотивши штани, вздовж ... |
Алчевська Христина | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=439 | Вишневий цвіт (збірка) | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=17620 | Христина Алчевська | Вишневий цвіт (збірка) | АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА
Збірка"Вишневий цвіт"
_____________________________________________
Я мріяла тихо про казку чудову,
Я ждала, що сонце мені засія.
Даремно! Не сонце заблисло, а сльози,
Укрилася хмарами юність моя...
О цвіте мій білий, що смутку діждався,
О милий спокою надій молодих!
Лютуючи, вихор з тебе насміявс... |
Алчевська Христина | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=439 | Пісня життя (збірка) | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=17621 | Христина Алчевська | Пісня життя (збірка) | АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА
Збірка "Пісня життя"
_____________________________________________
ДО ХЛЕБОРОБКИ
Коли б не наш народ убогий,
Що серцю вістку подає,
Коли б не ти, моя селянко,
І слово теплее твоє,
Я занедбала б милу ліру
І більш не стала вже співать:
У "друзів" стратила я віру,
Не хочу їх своїми звать,
Не хочу жи... |
Алчевська Христина | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=439 | Сонце з-за хмар (збірка) | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=17622 | Христина Алчевська | Сонце з-за хмар (збірка) | АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА
Збірка"Сонце з-за хмар"
_____________________________________________
МОЇ ДУМИ
Мої думи най будуть дощем по весні,
Теплим подихом щастя за горем...
Ген у далечі в'ються весняні пісні,
І витають, і ллються над морем!..
Мої співи най будять зорю і тепло
Там, де сонця нема і просвіти,
Щоб побільше тр... |
Аміт Еміль | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=606 | Все менше сили. Все жорстокіш бій... | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26563 | Еміль Аміт | Все менше сили. Все жорстокіш бій... | Переклад О. Гончаренка
Все менше сили. Все жорстокіш бій.
І нікуди нам звідси відступати.
Аскерів мало на передовій.
Жінок, дітей і стариків – багато.
Тримався я так вперто, як зумів…
Я намагався чесно зло відвести…
У ворога є зброї – до зубів.
У ворога – ні совісті, ні честі.
Він, клятий, тричі й мертвого убє,
щоб во... |
Аміт Еміль | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=606 | Ніхто не забутий, ніщо не забуте | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=17154 | Еміль Аміт | Ніхто не забутий, ніщо не забуте | Подається російською мовою!
НИКТО НЕ ЗАБЫТ, НИЧТО НЕ ЗАБЫТО.
Воспоминания
По утрам обычно мать будила меня ласковым голосом, прикасаясь к плечу. В этот раз подняла рывком и поставила на ноги. Я никак не мог проснуться, ноги подгибались, но она вновь ставила меня, что-то бессвязно и ласково говорила со слезами в гол... |
Аміт Еміль | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=606 | Оленяче джерело | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=17153 | Еміль Аміт | Оленяче джерело | ОЛЕНЯЧЕ ДЖЕРЕЛО
— Баба*, ти дуже не переживай, — сказала йому дочка Лейля. — Мама скоро вернеться, погостює пару днів, скучить і вернеться.
Вона підійшла до батька, обняла його і зазирнула в печальні очі. По телевізору вже інший виконавець співав веселу пісню, але в Бекірових вухах усе ще звучала пісня про маму…
У с... |
Андієвська Емма | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=137 | Без шкіри — на вітрі | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12713 | Емма Андієвська | Без шкіри — на вітрі | Без шкіри — на вітрі
Пустеля — колоратура
З ацитиленовим кар'єром смерти.
Щораз розпеченіші кола
Нескінченної повивальні.
На щаблях прискореного розпаду
Самі бані, куби
Й паралелепіпеди.
Всесвіт — відірваний ґудзик,
Що знову — в сміттярку хаосу.
Ні прихистку, ні слова,
Ні калюжі питної води.
Світанок. Вечір. Світанок.
... |
Андієвська Емма | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=137 | Будівничі | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1941 | Емма Андієвська | Будівничі | На карб кожного будівничого з вищим покликанням припадає плянування міста, хоча це не завжди втілюється в життя через брак коштів, несприятливий збіг обставин або через відмінність поглядів архітекта і його помічників, що завжди облягають будівничих і допомагають або ускладнюють, а то й гальмують здійснення їхніх проек... |
Андієвська Емма | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=137 | Вітри Азії | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12712 | Емма Андієвська | Вітри Азії | Вітри Азії
Колони з базальту. Фасади палаців
На перехресті. Й вітри,
Які супроводжують кочовиків,
Що випалюють культури
Правом сильного.
Циклопічні мури, вкриті зображенням
Богині плодючості
Як віє вітер
В колонах, серцях, пам'яті!
Ніколи нічому не вчаться
Ні народи, ні одиниці.
Єдиний Ти, Невимовний,
Що пануєш
Від від... |
Андієвська Емма | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=137 | Говорюща риба | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1943 | Емма Андієвська | Говорюща риба | Казка
У великих водах, що існують від віків, серед табунів мовчазної риби у шанованих риб'ячою громадою батьків, народилася балакуща риба. Спочатку, коли риба була маленькою, засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби, але час ішов, риба ставала в... |
Андієвська Емма | https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=137 | Джалапіта | https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1940 | Емма Андієвська | Джалапіта | Мене вже тінь ножа вбиває, — сказав Джалапіта, — а ти з ножем хочеш на мене кинутись.
Джалапіта живиться хмарами, і лапи у нього хмари, і руки у нього хмари, тому кожного разу у нього інше ім'я.
Джалапіта універсальний. Він кожен з існуючих предметів і людей, але він не вони, він Джалапіта. Коли дві тисячі років тому... |
End of preview. Expand in Data Studio
- Downloads last month
- 11