Title stringlengths 30 101 | Text stringlengths 85 9.9k | image imagewidth (px) 493 1.02k | Text_Cleaned stringlengths 0 3.56k | Title_Cleaned stringlengths 30 101 | conversations listlengths 2 2 |
|---|---|---|---|---|---|
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/4 | <noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|Про Степана Руданського.}}}}
Степан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником. До шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді. Тоді він дуже бідував; нераз голодував та жив в вогкій, студеній х... | Про Степана Руданського.
Степан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником.
До шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді.
Тоді він дуже бідував; нераз голодував та жив в вогкій, студеній хаті.
Батько йому не помагав, бо мав численн... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/4 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "Про Степана Руданського.\nСтепан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником.\nДо шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді.\nТоді він дуже бідував; нераз гол... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/5 | <noinclude>{{c|{{—}} 3 {{—}}}}</noinclude>здоровля. Тай лихі люде не давали йому спокою. Він помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ.
Писав він богато. Складав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „[[Повій, вітре, на Вкраїну…|Повій, вітре, на Вкраїну]]“. Писав поклики до бою з ворогами, що присіли я... | — 3 —
здоровля.
Тай лихі люде не давали йому спокою.
Він помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ.
Писав він богато.
Складав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „Повій, вітре, на Вкраїну“.
Писав поклики до бою з ворогами, що присіли як саранча нашу землю.
В віршу „До України“ пише Руданський, щоб Укр... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/5 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 3 —\nздоровля.\nТай лихі люде не давали йому спокою.\nВін помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ.\nПисав він богато.\nСкладав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „Повій, вітре, на Вкраїну“.\nПисав покл... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/21 | <noinclude></noinclude><section begin="0"/>{{c|{{xx-larger|{{uc|I. Думи и думки.}}}}}}
{{dhr|3em}}
{{block center|<poem>{{gap}}Co się stało!
Gdzie to naszych dum połowa?
Zaporožskich dziś tak mało!
A miłośna ta lubowa:
O trzech zorzach, trzech krynicach,
Siedmiu wodzach, studziewicach,
Rzekłbyś: že te dumy z laty
Przen... | I. ДУМИ И ДУМКИ.
Co się stało!
Gdzie to naszych dum połowa?
Zaporožskich dziś tak mało!
A miłośna ta lubowa:
O trzech zorzach, trzech krynicach,
Siedmiu wodzach, studziewicach,
Rzekłbyś: že te dumy z laty
Przenuciwszy błogie chwile,
Przenuciwszy smutne straty
Z ludźmi głuchną gdzieś w mogile!
B o h d a n Z a l e s k i.... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/21 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "I. ДУМИ И ДУМКИ.\nCo się stało!\nGdzie to naszych dum połowa?\nZaporožskich dziś tak mało!\nA miłośna ta lubowa:\nO trzech zorzach, trzech krynicach,\nSiedmiu wodzach, studziewicach,\nRzekłbyś: že te dumy z laty\nPrzenuciwszy... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/2 | <noinclude></noinclude>{{dhr|2em}}
{{block center|
Ne z mutného oka, z ruky pilné naděje<br/>
{{gap}}kwitne. {{—}}
{{right|Kollar.}}}}
{{dhr|2em}}<noinclude></noinclude> | Ne z mutného oka, z ruky pilné naděje
kwitne.
—
Kollar. | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/2 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "Ne z mutného oka, z ruky pilné naděje\nkwitne.\n—\nKollar.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/3 | <noinclude></noinclude>
{{c|{{x-larger|{{sp|{{uc|Передслівє.}}}}}}}}
{{rule|5em}}
{{largeinitial|С}}удило нам ся послѣдним бути. Бо-коли другі Славяне вершка ся дохаплюют, и єстли не ўже то небавком побратают-ся с поўним, ясним сонцем; нам на долинѣ в густій стденній мрацѣ гибѣти. Мали и ми наших пѣвцѣв и наших уч... | ПЕРЕДСЛІВЄ.
Судило нам ся послѣдним бути.
Бо-коли другі Славяне вершка ся дохаплюют, и єстли не ўже то небавком побратают-ся с поўним, ясним сонцем; нам на долинѣ в густій стденній мрацѣ гибѣти.
Мали и ми наших пѣвцѣв и наших учителів, али найшли тучи и бури, тамті занѣмѣли, а народови и словесности на доўго ся здрѣмал... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/3 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "ПЕРЕДСЛІВЄ.\nСудило нам ся послѣдним бути.\nБо-коли другі Славяне вершка ся дохаплюют, и єстли не ўже то небавком побратают-ся с поўним, ясним сонцем; нам на долинѣ в густій стденній мрацѣ гибѣти.\nМали и ми наших пѣвцѣв и н... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/4 | <noinclude>{{left|IV}}</noinclude>дѣлам <ref name="p4">Енєида на малороссійкій язык переложенная М. Котляревским; тричи виданая [[Енеїда (1798)|1798]], 1808 и 1809 в С. Петербурзѣ.<br />Князя Цертелева: Опыт собранія старинных малороссійских пѣсен. С. П. 1819.<br />Малороссійскія пѣсни, изданныя Михаилом Максимовичем. ... | IV дѣлам ; є то нам як заранє по доўгих тмавих ночох, як радость на лицѣ нещасного, коли лутша надѣя перемчит скрізь сердце єго; сут то здорові поўно-сильні рістки, о которих нам цѣлою душею дбати, огрѣвати, плекати и зрощати док під крилом часу и добрих владнувателѣв хорошою и крѣпкою засияют величею.
Не журися Русало... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/4 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "IV дѣлам ; є то нам як заранє по доўгих тмавих ночох, як радость на лицѣ нещасного, коли лутша надѣя перемчит скрізь сердце єго; сут то здорові поўно-сильні рістки, о которих нам цѣлою душею дбати, огрѣвати, плекати и зрощат... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/1 | <noinclude></noinclude>{{bc|
{{dhr}}
{{c|{{x-larger|{{xxxx-larger|РУСАЛКА}}}}}}
{{dhr|1em}}
{{c|{{xxxx-larger|{{sp|ДНѢСТРОВАЯ}}.}}}}
{{dhr|6em}}
[[Файл:Page05a-Pieśni Józefa Przerwy Tetmajera.jpg|250px|center]]
{{dhr|6em}}
{{rule|15em}}
{{c|Ruthenische Volks-Lieder}}
{{rule|15em}}
{{dhr|3em}}
{{rule|20em}}
{{dhr}}
{{c|... | РУСАЛКА
ДНѢСТРОВАЯ.
250px|center
Ruthenische Volks-Lieder
У БУДИМѢ
Письмом Корол.
Всеучилища Пештанского.
1837. | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/1 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "РУСАЛКА\nДНѢСТРОВАЯ.\n250px|center\nRuthenische Volks-Lieder\nУ БУДИМѢ\nПисьмом Корол.\nВсеучилища Пештанского.\n1837.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/152 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=max-width:25em; width:100%}}
{{c|{{sp|Обсяг сей книжочки}}.}}
{{right|стор.}}
{{TOC line||[[Русалка Днѣстровая/Передслівє|Передслівє]]|III.|9}}
{{c|Пѣснѣ народні.}}
{{TOC line||[[Русалка Днѣстровая/Передговор к народним пѣсням|Передговор к народн. пѣсням]]|IX.|9}}
{{TOC li... | Обсяг сей книжочки.
стор.
Передслівє III.
9 Пѣснѣ народні.
Передговор к народн.
пѣсням IX.
9 I. Думи и Думки 21 9
II.
Обрядові пѣснѣ 9
А. Колядки 36 9
Б. Гагілки 42 9
В. Ладканя 45 9
Складаня.
Згадка 61 9
Погоня 65 9
Два вѣночки 68 9
Роспука 70 9
Беснівка 71 9
Мадей 72 9
Туга за милою 76 9
Сумрак вечерний 78 9
Жулин и ... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/152 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "Обсяг сей книжочки.\nстор.\nПередслівє III.\n9 Пѣснѣ народні.\nПередговор к народн.\nпѣсням IX.\n9 I. Думи и Думки 21 9\nII.\nОбрядові пѣснѣ 9\nА. Колядки 36 9\nБ. Гагілки 42 9\nВ. Ладканя 45 9\nСкладаня.\nЗгадка 61 ... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/153 | <noinclude>{{block center/s|style=max-width:25em; width:100%}}</noinclude>{{TOC line||{{gap|1em}}[[Русалка Днѣстровая/Дѣвчина лице миюча|Дѣвчина лице миюча]]|105|9}}
{{TOC line||{{gap|1em}}[[Русалка Днѣстровая/Ангелчині ворота|Ангелчині ворота]]|106|9}}
{{TOC line||{{gap|1em}}[[Русалка Днѣстровая/Знатель|Знатель]]|—|9}... | Дѣвчина лице миюча 105 9
Ангелчині ворота 106 9
Знатель — 9
Три тузѣ 107 9
Смерть милих 108 9
б. Из корольодвірской рукописи: 9
Китиця 109 9
Олѣнь 110 9
Лишена 111 9
Зазуля 112 9
Старина:
Передговор к Старинѣ 115 9
Пѣснѣ зо староѣ руѣописи 117 9
Розмежє Острова и Дроховичь, з образцем 121 9
Вѣдомость о рукописах Слав.
... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/153 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "Дѣвчина лице миюча 105 9\nАнгелчині ворота 106 9\nЗнатель — 9\nТри тузѣ 107 9\nСмерть милих 108 9\nб. Из корольодвірской рукописи: 9\nКитиця 109 9\nОлѣнь 110 9\nЛишена 111 9\nЗазуля 112 9\nСтарина:\nПередговор к Старинѣ 115 9... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/5 | <noinclude>{{right|V}}</noinclude>Сказати нам дащо о правописи сей книжочки. Хочемо зачинати, проте знати нам конче, якє теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь.“ Из сего огляда приймилисмо сербскоє ''џ'' (виџу ''wydzu'') и волоскоє ''ў'' (''аў, αυ Erazm. ... | V Сказати нам дащо о правописи сей книжочки.
Хочемо зачинати, проте знати нам конче, якє теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь.“ Из сего огляда приймилисмо сербскоє џ (виџу wydzu) и волоскоє ў (аў, αυ Erazm. Rotterd., au, еў, ευ: спѣваў, spiwαυ; душеў du... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/5 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "V Сказати нам дащо о правописи сей книжочки.\nХочемо зачинати, проте знати нам конче, якє теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь.“ Из сего огляда приймилисмо сербскоє... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/6 | <noinclude>{{left|VI}}</noinclude>{{hwe|родними|народними}} и Стариною; именно: Трудолюбивому Мирославови Илькєвичови, — потом Православови Каўкови, Ивану Бѣлѣньскому, Маркєллу Кульчицкому, Мѣнчакєвичу — и иншим; — {{errata|честьим|честь им}} най буде и слава, а в руских дѣтех най усерднѣйша подяка! — —
{{nop}}
<ref fo... | VI родними и Стариною; именно: Трудолюбивому Мирославови Илькєвичови, — потом Православови Каўкови, Ивану Бѣлѣньскому, Маркєллу Кульчицкому, Мѣнчакєвичу — и иншим; — честьим най буде и слава, а в руских дѣтех най усерднѣйша подяка!
— —
малороссійскоє нарѣчіє и согласившим-ся из усердія к общей ползѣ содѣйствовать в сем... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/6 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "VI родними и Стариною; именно: Трудолюбивому Мирославови Илькєвичови, — потом Православови Каўкови, Ивану Бѣлѣньскому, Маркєллу Кульчицкому, Мѣнчакєвичу — и иншим; — честьим най буде и слава, а в руских дѣтех най усерднѣйша подяка!... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/7 | <noinclude></noinclude>{{dhr|5em}}
{{c|{{xxx-larger|'''{{sp|ПѢСНѢ НАРОДН|0.2em}}І.'''}}}}
{{dhr|3em}}
{{rule|6em|height=2px}}
{{dhr|5em}}<noinclude></noinclude> | ПѢСНѢ НАРОДНІ. | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/7 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "ПѢСНѢ НАРОДНІ.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/8 | <noinclude></noinclude>
{{block center|
Pjsnĕ národnj gsau negpewněgsj základ oswětý,<br />{{gap}}žiwel wzdělanosti, podpora národnosti, štit<br/>{{gap}}a ozdoba řeči.<br/><br/>
{{right|Kollár w ohlašenj Zpiewanek.}}}}
{{nop}}<noinclude></noinclude> | Pjsnĕ národnj gsau negpewněgsj základ oswětý,
žiwel wzdělanosti, podpora národnosti, štit a ozdoba řeči.
Kollár w ohlašenj Zpiewanek. | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/8 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "Pjsnĕ národnj gsau negpewněgsj základ oswětý,\nžiwel wzdělanosti, podpora národnosti, štit \ta ozdoba řeči.\nKollár w ohlašenj Zpiewanek.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/9 | <noinclude></noinclude>{{dhr|3em}}
{{c|{{x-larger|{{sp|{{uc|Передговор.}}}}}}}}
{{rule|5em}}
{{c|{{larger|{{sp|'''К''' народним руским пѣсням.}}}}}}
{{largeinitial|Н}}арід {{sp|Руский}} оден з головних поколѣнь Славяиньских, в серединѣ меж ними, роскладає-ся по хлѣбородних окрестностьох з ноза гір {{sp|Бескидских}... | ПЕРЕДГОВОР.
К народним руским пѣсням.
Нарід Руский оден з головних поколѣнь Славяиньских, в серединѣ меж ними, роскладає-ся по хлѣбородних окрестностьох з ноза гір Бескидских за Дон.
Він най щирше задержєў у своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, прислівйох все, що єму передвѣцькі дѣди спадком лишили; а коли другі... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/9 | [
{
"content": "витягни текст з цього зображення.",
"role": "user"
},
{
"content": "ПЕРЕДГОВОР.\nК народним руским пѣсням.\nНарід Руский оден з головних поколѣнь Славяиньских, в серединѣ меж ними, роскладає-ся по хлѣбородних окрестностьох з ноза гір Бескидских за Дон.\nВін най щирше задержєў у своѣх п... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/10 | <noinclude>{{left|X}}</noinclude>повязали, и огорнена густими и великими рѣками, що як сестрицѣ почѣпляли-ся за руки. —
Го́ри як ведити, рѣки як сяни<ref>Сян, полоз, смок — draco. — Примѣрь: {{sp|Mater verborum}}, словаръ староческій, из X. столѣтя; издан у Празѣ; — и Rukopis kraledworský в судѣ Любушинім. — Се слово ... | X повязали, и огорнена густими и великими рѣками, що як сестрицѣ почѣпляли-ся за руки.
—
Го́ри як ведити, рѣки як сяни, Славлянщина вколо Бѣлим-богом стерегли сѣдий передвѣк, злучали Русинів и серед нападів вражих були засѣком народа, не-чѣм ѣх так чясто в пѣсньох поминают и величяют.
— Святая Русь була селом райских п... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/10 | [
{
"content": "витягни текст з цього зображення.",
"role": "user"
},
{
"content": "X повязали, и огорнена густими и великими рѣками, що як сестрицѣ почѣпляли-ся за руки.\n—\nГо́ри як ведити, рѣки як сяни, Славлянщина вколо Бѣлим-богом стерегли сѣдий передвѣк, злучали Русинів и серед нападів вражих бу... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/11 | <noinclude>{{right|XI}}</noinclude>ѣх низкими стрѣхами. Не було, хтоби забераў давніѣ поведѣнки, и затираў з молоком виссані чувства; проповѣдачи витереблаючи боганьство, не перли чужоѣ души в нарід. Руский нарід правоє свѣтловняў в серца колокучі, а окрашаючи єго поверхноє лице влюбленими красотами, не запорчяў єго вн... | XI ѣх низкими стрѣхами.
Не було, хтоби забераў давніѣ поведѣнки, и затираў з молоком виссані чувства; проповѣдачи витереблаючи боганьство, не перли чужоѣ души в нарід.
Руский нарід правоє свѣтловняў в серца колокучі, а окрашаючи єго поверхноє лице влюбленими красотами, не запорчяў єго внутренноѣ чистоти цѣло.
—
Свѣт яс... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/11 | [
{
"content": "витягни текст з цього зображення.",
"role": "user"
},
{
"content": "XI ѣх низкими стрѣхами.\nНе було, хтоби забераў давніѣ поведѣнки, и затираў з молоком виссані чувства; проповѣдачи витереблаючи боганьство, не перли чужоѣ души в нарід.\nРуский нарід правоє свѣтловняў в серца колокучі,... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/12 | <noinclude>{{left|XII}}</noinclude>{{hwe|тих|золотих}} стільцьох велѣли отрубляти походи далекі, а зелѣзніѣ полки {{sp|носадами}} орали {{sp|море рускоє}}<ref>Так давѣ звало-ся море чорноє. Нестор.</ref> — нечѣм в {{sp|обрядових пѣсньах}} так много згадок {{sp|о князях княгинях, о боярах о єдамашках, о ковальчиках}} що... | XII тих стільцьох велѣли отрубляти походи далекі, а зелѣзніѣ полки носадами орали море рускоє — нечѣм в обрядових пѣсньах так много згадок о князях княгинях, о боярах о єдамашках, о ковальчиках що золото куют, и о инчих ремѣсничках, которих у великой почести мали.
—
Лиш скоро стали сварніѣ князѣ крамоли ковати и Русь д... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/12 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "XII тих стільцьох велѣли отрубляти походи далекі, а зелѣзніѣ полки носадами орали море рускоє — нечѣм в обрядових пѣсньах так много згадок о князях княгинях, о боярах о єдамашках, о ковальчиках що золото куют, и о инчих ре... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/13 | <noinclude>{{right|XIII}}</noinclude>{{hwe|женѣли|чуженѣли}}, а здвигши-ся з ними ховали чѣпи своѣм братям. — Ночами отогували небеса луни горячих сел, а вѣтри заносили зойк стинаного и полоненого міру; а коли зоря розсвѣчала день бѣлий гонили гайдуки міран пиўсопних, на лань понужателѣв — із народа побратимого, томили... | XIII женѣли, а здвигши-ся з ними ховали чѣпи своѣм братям.
— Ночами отогували небеса луни горячих сел, а вѣтри заносили зойк стинаного и полоненого міру; а коли зоря розсвѣчала день бѣлий гонили гайдуки міран пиўсопних, на лань понужателѣв — із народа побратимого, томили гірш Татар, крьвавий піт обливаў буйний полон, а... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/13 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "XIII женѣли, а здвигши-ся з ними ховали чѣпи своѣм братям.\n— Ночами отогували небеса луни горячих сел, а вѣтри заносили зойк стинаного и полоненого міру; а коли зоря розсвѣчала день бѣлий гонили гайдуки міран пиўсопних, на лань по... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/14 | <noinclude>{{left|XIV}}</noinclude>Так нарід руский прославляў-ся, га раздуваў, бѣдиў-ся, бороў-ся, розбиваў тугу и надѣяў-ся, {{—}} таким конче и гадкам єго и пѣсням бути. {{—}} {{—}}
В думах розцвиває лицарскими дѣлами буйність, звязана з перепоўненим внутреним призраком; они сут найчеснѣйшйм образом борючих-ся и за... | XIV Так нарід руский прославляў-ся, га раздуваў, бѣдиў-ся, бороў-ся, розбиваў тугу и надѣяў-ся, — таким конче и гадкам єго и пѣсням бути.
— —
В думах розцвиває лицарскими дѣлами буйність, звязана з перепоўненим внутреним призраком; они сут найчеснѣйшйм образом борючих-ся и загибаючих стратенцѣв.
Із Запорожя лицарских д... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/14 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "XIV Так нарід руский прославляў-ся, га раздуваў, бѣдиў-ся, бороў-ся, розбиваў тугу и надѣяў-ся, — таким конче и гадкам єго и пѣсням бути.\n— —\nВ думах розцвиває лицарскими дѣлами буйність, звязана з перепоўненим внутреним п... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/15 | <noinclude>{{right|XV}}</noinclude>сѣделце виносят, а родина цѣла виводит го слезними очами и журними чадками, благословлячи го, на широкі степи. {{—}} Мамка розговорує-ся с конем, випитує-ся птиць, в серце в копуют-ся тоски печальніѣ, чоло роз-орує жаль, а попертого в вир недолѣ дожџі дрібні полочут, густі терни росчѣ... | XV сѣделце виносят, а родина цѣла виводит го слезними очами и журними чадками, благословлячи го, на широкі степи.
— Мамка розговорує-ся с конем, випитує-ся птиць, в серце в копуют-ся тоски печальніѣ, чоло роз-орує жаль, а попертого в вир недолѣ дожџі дрібні полочут, густі терни росчѣсуют, а буйні вѣтри осушуют.
— Зійшл... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/15 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "XV сѣделце виносят, а родина цѣла виводит го слезними очами и журними чадками, благословлячи го, на широкі степи.\n— Мамка розговорує-ся с конем, випитує-ся птиць, в серце в копуют-ся тоски печальніѣ, чоло роз-орує жаль, а п... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/16 | <noinclude>{{left|XVI}}</noinclude>могилѣ голосом минуліѣ лѣта и минулих витязѣв. {{—}}
Думки (пѣснѣ жіноцькі) провѣвают буйною гарностію, и зажегненими чувстьами, повязаними з журбою и тугою. Дѣвочѣ чувства стелят-ся в них крещачим барвѣнком, крутая рутка узеленяє терновіѣ вѣньцѣ страсти, дивная бородьба з невідмѣнни... | XVI могилѣ голосом минуліѣ лѣта и минулих витязѣв.
—
Думки (пѣснѣ жіноцькі) провѣвают буйною гарностію, и зажегненими чувстьами, повязаними з журбою и тугою.
Дѣвочѣ чувства стелят-ся в них крещачим барвѣнком, крутая рутка узеленяє терновіѣ вѣньцѣ страсти, дивная бородьба з невідмѣнним присудом проколює-ся з них.
— Обма... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/16 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "XVI могилѣ голосом минуліѣ лѣта и минулих витязѣв.\n—\nДумки (пѣснѣ жіноцькі) провѣвают буйною гарностію, и зажегненими чувстьами, повязаними з журбою и тугою.\nДѣвочѣ чувства стелят-ся в них крещачим барвѣнком, крутая рутка узеленяє терновіѣ вѣн... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/17 | <noinclude>{{right|XVII}}</noinclude>або мѣсто них сивенька зазуля сумно закує погибель милого. Тогди она попала-ся богатому лютому нелюбови, або якому пройдисвѣту, тогда з усихаючих грудей тосклі викопуют-ся вздохи, душа в горованю лѣтае по за гори и снит в піўявно о миленьким, згадка й туга сумною пѣснею о погиблим с... | XVII або мѣсто них сивенька зазуля сумно закує погибель милого.
Тогди она попала-ся богатому лютому нелюбови, або якому пройдисвѣту, тогда з усихаючих грудей тосклі викопуют-ся вздохи, душа в горованю лѣтае по за гори и снит в піўявно о миленьким, згадка й туга сумною пѣснею о погиблим спливає.
— Другий дочуўши-ся на ч... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/17 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "XVII або мѣсто них сивенька зазуля сумно закує погибель милого.\nТогди она попала-ся богатому лютому нелюбови, або якому пройдисвѣту, тогда з усихаючих грудей тосклі викопуют-ся вздохи, душа в горованю лѣтае по за гори и снит в піўявно о миленьким,... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/18 | <noinclude>{{left|XVIII}}</noinclude>{{hwe|бувают|забувают}} зелѣзноє жите и проливают-ся поў ними чувствами. Там видит-ся инчий свѣт; на чудних, крилах летит гадка в передвѣк, любая слобідна нетямка огортає душу, в них являє-ся Русин истинним Славляном, не любуючим собѣ в борбѣ, лише в тихеньким домашним гараздѣ. На в... | XVIII бувают зелѣзноє жите и проливают-ся поў ними чувствами.
Там видит-ся инчий свѣт; на чудних, крилах летит гадка в передвѣк, любая слобідна нетямка огортає душу, в них являє-ся Русин истинним Славляном, не любуючим собѣ в борбѣ, лише в тихеньким домашним гараздѣ.
На всякоє веремне года суть обряди, суть пѣснѣ: воск... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/18 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "XVIII бувают зелѣзноє жите и проливают-ся поў ними чувствами.\nТам видит-ся инчий свѣт; на чудних, крилах летит гадка в передвѣк, любая слобідна нетямка огортає душу, в них являє-ся Русин истинним Славляном, не любуючим собѣ в борбѣ, лише в ти... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/19 | <noinclude>{{right|XIX}}</noinclude>Пѣснѣ обрядові лишились чесним святим вѣном дѣдів передхристових; склад ѣх не теперѣшний, имена нечувані й незнакомі. В них встрѣчаєм много згадок о богах Славляньских, о раю, райских птицях, райским деревѣ о гаях {{—}} Самі имена: Ладканя, Купайла, Коляда (Колядки зовут також громад... | XIX Пѣснѣ обрядові лишились чесним святим вѣном дѣдів передхристових; склад ѣх не теперѣшний, имена нечувані й незнакомі.
В них встрѣчаєм много згадок о богах Славляньских, о раю, райских птицях, райским деревѣ о гаях — Самі имена: Ладканя, Купайла, Коляда (Колядки зовут також громадскими пѣснями) Гагілки, (гаѣвки, вес... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/19 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "XIX Пѣснѣ обрядові лишились чесним святим вѣном дѣдів передхристових; склад ѣх не теперѣшний, имена нечувані й незнакомі.\nВ них встрѣчаєм много згадок о богах Славляньских, о раю, райских птицях, райским деревѣ о гаях — Самі имена: Ладканя, Купа... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/20 | <noinclude>{{left|XX}}</noinclude>{{hwe|ком|зѣльничком}}, за вѣнцем дѣвочим, лякаючи-ся лихого свекра, тулит надѣя счастя маючого настати за любимим. Із сего огляду передом идут сиротиньскіѣ пѣснѣ.
Перед сотнями лѣт князѣ, княгинѣ, королѣ, бояри увеличали рускую землю, паволоки єдамашки, шоўкові свити, золотокуюшчіѣ к... | XX ком, за вѣнцем дѣвочим, лякаючи-ся лихого свекра, тулит надѣя счастя маючого настати за любимим.
Із сего огляду передом идут сиротиньскіѣ пѣснѣ.
Перед сотнями лѣт князѣ, княгинѣ, королѣ, бояри увеличали рускую землю, паволоки єдамашки, шоўкові свити, золотокуюшчіѣ ковальчики и инчі ремѣснички, которі народови многоч... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/20 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "XX ком, за вѣнцем дѣвочим, лякаючи-ся лихого свекра, тулит надѣя счастя маючого настати за любимим.\nІз сего огляду передом идут сиротиньскіѣ пѣснѣ.\nПеред сотнями лѣт князѣ, княгинѣ, королѣ, бояри увеличали рускую з... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/22 | <noinclude>{{left|2}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>Продай сестру Оленочку,
За коники вороніѣ,
Та за сѣдла золотіѣ,
За вуздела шоўковіѣ
И за станлѣ золотіѣ —
Дам ти коня вороного,
На другого срѣбла много. —
Прийшоў Роман до домочку
Склониў на стіл головочку,
Тай гадає си думочку:
Чи продати Оленочку?....
Встаў, з... | 2 Продай сестру Оленочку,
За коники вороніѣ,
Та за сѣдла золотіѣ,
За вуздела шоўковіѣ
И за станлѣ золотіѣ —
Дам ти коня вороного,
На другого срѣбла много.
— Прийшоў Роман до домочку
Склониў на стіл головочку,
Тай гадає си думочку:
Чи продати Оленочку?....
Встаў, зірваў-ся, пішоў з шумом,
Тілько вихорь за ним свиснуў,
Д... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/22 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "2 Продай сестру Оленочку,\nЗа коники вороніѣ,\nТа за сѣдла золотіѣ,\nЗа вуздела шоўковіѣ\nИ за станлѣ золотіѣ —\nДам ти коня вороного,\nНа другого срѣбла много.\n— Прийшоў Роман до домочку\nСклониў на стіл головочку,\nТай гадає си думочку:\nЧи пр... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/23 | <noinclude>{{right|3}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>И в покою позакаџай! —
Ой братчику, Романчику,
Таџе завтра не недѣля. —
Ой сестричко, Оленочко,
Помий двори мостовіѣ,
Застель столи кидровіѣ,
Помий и миски срібніѣ,
И лижечки золотіѣ! —
Ой братчику, Романчику,
Таџе завтра не різдво. —
Ой сестричко, Оленочко,
И ... | 3 И в покою позакаџай!
— Ой братчику, Романчику,
Таџе завтра не недѣля.
— Ой сестричко, Оленочко,
Помий двори мостовіѣ,
Застель столи кидровіѣ,
Помий и миски срібніѣ,
И лижечки золотіѣ!
— Ой братчику, Романчику,
Таџе завтра не різдво.
— Ой сестричко, Оленочко,
И свѣтлоньки повимащай,
Вікна красно повитирай!
— Ой братчи... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/23 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "3 И в покою позакаџай!\n— Ой братчику, Романчику,\nТаџе завтра не недѣля.\n— Ой сестричко, Оленочко,\nПомий двори мостовіѣ,\nЗастель столи кидровіѣ,\nПомий и миски срібніѣ,\nИ лижечки золотіѣ!\n— Ой братчику, Романчику,\nТаџе завтра не різ... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/24 | <noinclude>{{left|4}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>Чи овчарѣ з турми гонят?
Ой сестричко, Оленочко,
Скажу тобѣ правду щиру.
Тото в поли не димове;
Нѣ то вірли крилма бют-ся
Нѣ овчарѣ з турми гонят;
Лиш то Турки и Татари,
А всѣ твоѣ сут бояри. —
А Олена, як то вчула
На слугу вѣрну крикнула;
Ой кухарко, кухарочко,... | 4 Чи овчарѣ з турми гонят?
Ой сестричко, Оленочко,
Скажу тобѣ правду щиру.
Тото в поли не димове;
Нѣ то вірли крилма бют-ся
Нѣ овчарѣ з турми гонят;
Лиш то Турки и Татари,
А всѣ твоѣ сут бояри.
— А Олена, як то вчула
На слугу вѣрну крикнула;
Ой кухарко, кухарочко,
Дай ми ножа остренького,
До завоя тоненького.
Тонкий за... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/24 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "4 Чи овчарѣ з турми гонят?\nОй сестричко, Оленочко,\nСкажу тобѣ правду щиру.\nТото в поли не димове;\nНѣ то вірли крилма бют-ся\nНѣ овчарѣ з турми гонят;\nЛиш то Турки и Татари,\nА всѣ твоѣ сут бояри.\n— А Олена, як то вчу... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/25 | <noinclude>{{right|5}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin="1"/><poem>Ой де той ваш Романонько?
Питают-ся Турки єѣ. —
Ой поѣхаў Романонько,
Тай до лѣса по дрѣвонька. —
А деж тота єго сестра,
Єго сестра Оленочка?
Днесь завій собѣ кроѣла
Ніж у серце си ўстромила. —
Вбѣгли Турки до свѣтлоньки
Видят тѣло Оленоньки... | 5 Ой де той ваш Романонько?
Питают-ся Турки єѣ.
— Ой поѣхаў Романонько,
Тай до лѣса по дрѣвонька.
— А деж тота єго сестра,
Єго сестра Оленочка?
Днесь завій собѣ кроѣла
Ніж у серце си ўстромила.
— Вбѣгли Турки до свѣтлоньки
Видят тѣло Оленоньки.
Взяли Турки Оленочку
Витягнули на повірє,
Тай взяли до ней стрѣляти;
А пот... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/25 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "5 Ой де той ваш Романонько?\nПитают-ся Турки єѣ.\n— Ой поѣхаў Романонько,\nТай до лѣса по дрѣвонька.\n— А деж тота єго сестра,\nЄго сестра Оленочка?\nДнесь завій собѣ кроѣла\nНіж у серце си ўстромила.\n— Вбѣгли Турки до свѣтлоньки\nВидят тѣло Олен... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/26 | <noinclude>{{left|6}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>Він сам ѣде на конинѣ,
Тещу веде по тернинѣ,
Слѣди кровця заливає,
Чорний ворон залѣтає,
Тоту кровцю ізпиває. —
Ой привѣў ю до домоньку:
Вийди, вийди Туркинонько,
Привѣўем ти кухароньку;
Привѣўем ти невільницю,
Від Галича робітницю. —
А вона ѣ тай завела,
Три ро... | 6 Він сам ѣде на конинѣ,
Тещу веде по тернинѣ,
Слѣди кровця заливає,
Чорний ворон залѣтає,
Тоту кровцю ізпиває.
— Ой привѣў ю до домоньку:
Вийди, вийди Туркинонько,
Привѣўем ти кухароньку;
Привѣўем ти невільницю,
Від Галича робітницю.
— А вона ѣ тай завела,
Три роботѣ загадала:
Оченьками стадо пасти,
Рученьками кужѣль ... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/26 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "6 Він сам ѣде на конинѣ,\nТещу веде по тернинѣ,\nСлѣди кровця заливає,\nЧорний ворон залѣтає,\nТоту кровцю ізпиває.\n— Ой привѣў ю до домоньку:\nВийди, вийди Туркинонько,\nПривѣўем ти кухароньку;\nПривѣўем ти невільницю,\nВід Галича робітницю.... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/27 | <noinclude>{{right|7}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin="2"/><poem>Та вдарила по личеньку
Свою рідну матѣноньку! —
Доню моя прелюбезна!
Не тілько-м тя годовала,
По личеньку-м тя не била. —
Мамко-ж моя старенькая,
Почом жесь мя изпізнала? —
Як тя баба в купѣль клала,
На груди ти искра пала,
И потому-м тя піз... | 7 Та вдарила по личеньку
Свою рідну матѣноньку!
— Доню моя прелюбезна!
Не тілько-м тя годовала,
По личеньку-м тя не била.
— Мамко-ж моя старенькая,
Почом жесь мя изпізнала?
— Як тя баба в купѣль клала,
На груди ти искра пала,
И потому-м тя пізнала, —
Мати моя, мила мати!
Скидай з себе тіѣ лати
Возьми дорогіѣ шати
Буде... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/27 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "7 Та вдарила по личеньку\nСвою рідну матѣноньку!\n— Доню моя прелюбезна!\nНе тілько-м тя годовала,\nПо личеньку-м тя не била.\n— Мамко-ж моя старенькая,\nПочом жесь мя изпізнала?\n— Як тя баба в купѣль клала,\nНа груди ти искра пала,\nИ потому-м... | |
Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/28 | <noinclude>{{left|8}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>На ноженьку налѣгає,
Топірцем сє підперає —
Тай на хлопцѣ покликає:
Ой ви хлопцѣ, ви молодцѣ,
Та сходѣт-ся разом д купцѣ,
Бѣгом хлопцѣ, рада бѣгом,
Западают стежки снѣгом —
Уставайте всѣ раненько,
Уберайте-сє борзенько,
У [[постіл|постоли]] скірєніѣ
И волоки шоў... | 8 На ноженьку налѣгає,
Топірцем сє підперає —
Тай на хлопцѣ покликає:
Ой ви хлопцѣ, ви молодцѣ,
Та сходѣт-ся разом д купцѣ,
Бѣгом хлопцѣ, рада бѣгом,
Западают стежки снѣгом —
Уставайте всѣ раненько,
Уберайте-сє борзенько,
У постоли скірєніѣ
И волоки шоўковіѣ;
Щоби Кути не минути,
До Косова повернути.
— Ходѣт хлопцѣ тай... | Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/28 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "8 На ноженьку налѣгає,\nТопірцем сє підперає —\nТай на хлопцѣ покликає:\nОй ви хлопцѣ, ви молодцѣ,\nТа сходѣт-ся разом д купцѣ,\nБѣгом хлопцѣ, рада бѣгом,\nЗападают стежки снѣгом —\nУставайте всѣ раненько,\nУберайте-сє борзенько,\nУ постоли скірє... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/3 | <noinclude></noinclude>
[[Файл:Stepan Rudanskyi (1921 book).jpg|300px|center]]
{{c|Степан Руданський.}}
{{nop}}<noinclude></noinclude> | Степан Руданський. | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/3 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "Степан Руданський.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/49 | <noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|{{sp|ЗМІСТ}}.}}}}
{{rule|2em}}
{{block center/s|style=width:30em}}{{right|Стор.}}
{{TOC line|1.|[[Співомовки (1921)/Добре торгувалось|Добре торгувалось]]|spaces=4|djvupage=5|djvupageoffset=2|chapter-width=1.5em}}
{{TOC line|2.|[[Співомовки (1921)/По чому дурні|По чому дурні]]|spac... | ЗМІСТ.
Стор.
1. Добре торгувалось
2. По чому дурні
3. Запорожці у короля
4. Пан і Іван в дорозі
5. Указ
6. Чи далеко до Київа
7. На калитку
8. Треба всюди приятеля
9. Окуляри
10. Свиня — свинею
11. Добра натура
12. Згуба душі
13. Не мої ноги
14. Розумний панич
15. Жалібний дяк
16. Піп з кропилом
17. Лист
18. Кому чого ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/49 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "ЗМІСТ.\nСтор.\n1. Добре торгувалось\n2. По чому дурні\n3. Запорожці у короля\n4. Пан і Іван в дорозі\n5. Указ\n6. Чи далеко до Київа\n7. На калитку\n8. Треба всюди приятеля\n9. Окуляри\n10. Свиня — свинею\n11. Добра натура\n12. Згуба душі\n13.... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/50 | <noinclude>{{block center/s|style=width:30em}}</noinclude><noinclude>{{right|Стор.}}</noinclude>
{{TOC line|26.|[[Співомовки (1921)/Три питаня|Три питаня]]|spaces=4|djvupage=35|djvupageoffset=2|chapter-width=1.5em}}
{{TOC line|27.|[[Співомовки (1921)/Горобці|Горобці]]|spaces=4|djvupage=36|djvupageoffset=2|chapter-width... | Стор.
26. Три питаня
27. Горобці
28. Вовки
29. Циган з хроном
30. Циган на толоці
31. Циган з конем
32. Холодно
33. Циганський наймит
34. Циган на сповіди
35. Хмельницький з Ляхами
Зміст
З печатні Ставрипиґійського Інститута
під управою Ю.
Сидорака | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/50 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "Стор.\n26. Три питаня\n27. Горобці\n28. Вовки\n29. Циган з хроном\n30. Циган на толоці\n31. Циган з конем\n32. Холодно\n33. Циганський наймит\n34. Циган на сповіди\n35. Хмельницький з Ляхами\nЗміст\nЗ печатні Ставрипиґійсь... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/1 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=text-align:center}}
{{larger|[[Народня бібліотека «Просвіти»|НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ]] Ч.8.}}
{{rule|height=3px}}
{{dhr|4em}}
{{larger|СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ.}}
{{dhr|2em}}
{{xxxx-larger|СПІВОМОВКИ}}
({{sp-l|ВИБІР}}).
{{dhr|10em}}
{{larger|ЛЬВІВ 1921.}}
{{rule|1em}}
НАКЛАДО... | НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ Ч.8.
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ.
СПІВОМОВКИ
(ВИБІР).
ЛЬВІВ 1921.
НАКЛАДОМ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА“ | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/1 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ Ч.8.\nСТЕПАН РУДАНСЬКИЙ.\nСПІВОМОВКИ\n(ВИБІР).\nЛЬВІВ 1921.\nНАКЛАДОМ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА“",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/6 | <noinclude>{{c|{{—}} 4 {{—}}}}</noinclude>так народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки. Тепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова. І згадуємо його добрим словом за це, що остав ся бідним мужицьким поетом, а не пішов до бог... | — 4 —
так народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки.
Тепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова.
І згадуємо його добрим словом за це, що остав ся бідним мужицьким поетом, а не пішов до богатих Москалів; що він старав ся сере... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/6 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 4 —\nтак народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки.\nТепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова.\nІ згадуємо його добрим словом... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/7 | <noinclude></noinclude><section begin=Добре торгувалося/>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''{{тнс|1.}} Добре торгувалось.'''}}
Чи в Киіві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацап... |
Добре торгувалось.
Чи в Киіві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацапи;
А він тілько сплюне
Тай до другої крамниці,
Багатшої, суне.
В найбагатшії крамниці
Два купці сиділо,
І ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/7 | [
{
"content": "витягни текст з цього зображення.",
"role": "user"
},
{
"content": "\nДобре торгувалось.\nЧи в Киіві, чи в Полтаві,\nЧи в самій столиці,\nХодив чумак з мазницею\nПомежи крамниці.\nІ в крамницях, куди глянеш —\nСріблом-злотом сяє,\nА йому то і байдуже:\nВін дьогтю питає!\nРеготять дурні... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/8 | <noinclude>{{c|{{—}} 6 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin="Добре торгувалося"/><poem>
— „Нєту! нєту!“ — купці кажуть
Тай, [[шельма|шельми]], сміють ся:
„Здєсь не дьоготь, только дурні
Адні прадаютьса!“
А чумак їм: „То нівроку-ж
Добре торгувалось,
Що йно два вас таких гарних
На продаж осталось.“
{{sh... | — 6 —
— „Нєту!
нєту!“ — купці кажуть
Тай, шельми, сміють ся:
„Здєсь не дьоготь, только дурні
Адні прадаютьса!“
А чумак їм: „То нівроку-ж
Добре торгувалось,
Що йно два вас таких гарних
На продаж осталось.“
29. X. 1857.
По чому дурні?
„Де ти був-єсь, пробував-єсь?
Роскажи, Іване!“
— „Та де вже я не бував-єм,
Всюди був... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/8 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "— 6 —\n\n— „Нєту!\nнєту!“ — купці кажуть\nТай, шельми, сміють ся:\n„Здєсь не дьоготь, только дурні\nАдні прадаютьса!“\nА чумак їм: „То нівроку-ж\nДобре торгувалось,\nЩо йно два вас таких гарних\nНа продаж осталось.“\n29. X. 1857.\n\n\nПо чому дурні... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/9 | <noinclude>{{c|{{—}} 7 {{—}}}}</noinclude><section begin=Запорожці у короля/>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''{{тнс|3.}} Запорожці у короля.'''}}
Приїхали Запорожці,
Короля витають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
{{gap}}Сидять собі. В них жупани
{{gap}}Все кармазинові,
{{gap}}І самі такі храбренні,
{{gap}}Вус... | — 7 —
Запорожці у короля.
Приїхали Запорожці,
Короля витають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
Сидять собі.
В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові!..
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
„Що б їм, кажуть, дати істи?
Даймо їм сметани!..“
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Ал... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/9 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 7 —\n\nЗапорожці у короля.\nПриїхали Запорожці,\nКороля витають,\nКороль просить їх сідати,\nКозаки сідають…\nСидять собі.\nВ них жупани\nВсе кармазинові,\nІ самі такі храбренні,\nВуса прездорові!..\nЗадивились на ті вуса\nЛяхи препогані.\n„Що ... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/10 | <noinclude>{{c|{{—}} 8 {{—}}}}</noinclude>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''{{тнс|4.}} Пан і Іван в дорозі.'''}}
Ізійшли ся пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують.
{{gap}}На кождому через плечі
{{gap}}Висить по торбині,
{{gap}}Лиш пан таки у чемерці,
{{gap}}Іван у свитині.
Ідуть вони... | — 8 —
Пан і Іван в дорозі.
Ізійшли ся пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують.
На кождому через плечі
Висить по торбині,
Лиш пан таки у чемерці,
Іван у свитині.
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж пан собі задумує
Хлопа ошукати…
Тай говорить до Івана:
„Знаєш що, Іване?
Годило ся б... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/10 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "— 8 —\nПан і Іван в дорозі.\nІзійшли ся пан з Іваном,\nПо світі мандрують,\nРазом їдять, розмовляють,\nРазом і ночують.\nНа кождому через плечі\nВисить по торбині,\nЛиш пан таки у чемерці,\nІван у свитині.\nІдуть вони дорогою,\nСтали ночув... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/11 | <noinclude>{{c|{{—}} 9 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>{{gap}}Вже панови свою торбу
{{gap}}Треба починати…
Але пан собі ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
{{gap}}„Що би ти робив, Іване, —
{{gap}}Пан зачав питати:
{{gap}}Як би тобі довело ся
{{gap}}Таке поле мати?..“
— А що-ж... | — 9 —
Вже панови свою торбу
Треба починати…
Але пан собі ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
„Що би ти робив, Іване, —
Пан зачав питати:
Як би тобі довело ся
Таке поле мати?..“
— А що-ж, пане, я орав би,
Хлібом засівав би,
Та ходив би до Одесу,
Сіль і гроші мав би…
„А що я не так зробив би... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/11 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 9 —\nВже панови свою торбу\nТреба починати…\nАле пан собі ні слова,\nНа землі лягає,\nКладе торбу під голови,\nХлопа замовляє…\n„Що би ти робив, Іване, —\nПан зачав питати:\nЯк би тобі довело ся\nТаке поле мати?..“\n— А що-ж, пане, я орав би,\n... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/12 | <noinclude>{{c|{{—}} 10 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>{{gap}}Тілько що пан заснув добре,
{{gap}}Іван підійняв ся,
{{gap}}Та до панської торбини
{{gap}}І сам присотав ся…
То і курку, і [[печеня|печеню]],
І кавалок кишки,
Все, що було у торбині,
Стеребив до кришки.
{{gap}}Пробудив ся пан раненько:
{{gap}}П... | — 10 —
Тілько що пан заснув добре,
Іван підійняв ся,
Та до панської торбини
І сам присотав ся…
То і курку, і печеню,
І кавалок кишки,
Все, що було у торбині,
Стеребив до кришки.
Пробудив ся пан раненько:
Пропаща година!
Хоче їсти сіромаха,
Та пуста торбина…
Розбуджає він Івана
Та його й питає,
А Іван стиснув плечима
Та... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/12 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 10 —\nТілько що пан заснув добре,\nІван підійняв ся,\nТа до панської торбини\nІ сам присотав ся…\nТо і курку, і печеню,\nІ кавалок кишки,\nВсе, що було у торбині,\nСтеребив до кришки.\nПробудив ся пан раненько:\nПропаща година!\n... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/13 | <noinclude>{{c|{{—}} 11 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>Аж на силу перед вечір
До села прибились.
{{gap}}Ідуть вони в коловорот,
{{gap}}Аж блукає гуска.
{{gap}}Іван гуску та в торбину:
{{gap}}Є вже і закуска…
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили…
Спорядили, як годить ся,
У піч посадили…
{{gap}}Але пан г... | — 11 —
Аж на силу перед вечір
До села прибились.
Ідуть вони в коловорот,
Аж блукає гуска.
Іван гуску та в торбину:
Є вже і закуска…
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили…
Спорядили, як годить ся,
У піч посадили…
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати,
Тай говорить: „Що ж, Іване!
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас приснить с... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/13 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 11 —\nАж на силу перед вечір\nДо села прибились.\nІдуть вони в коловорот,\nАж блукає гуска.\nІван гуску та в торбину:\nЄ вже і закуска…\nПовернули в пусту хату,\nГуску спорядили…\nСпорядили, як годить ся,\nУ піч посадили... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/14 | <noinclude>{{c|{{—}} 12 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin="4"/><poem>
Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всі святії
Їсти припрошали…
{{gap}}— Ані слова! — Іван каже:
{{gap}}Ваша правда, пане!
{{gap}}Я сам бачив, як ви їли
{{gap}}Якісь марципани…
Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
... | — 12 —
Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всі святії
Їсти припрошали…
— Ані слова!
— Іван каже:
Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани…
Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Тай сів собі коло печі
Тай стеребив гуску!..
„Чи то-ж правда?
пан питає, —
Всю із'їв, Іване?“
— Та аби я так здо... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/14 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 12 —\nТа якії там потрави\nЙому подавали,\nТа як його всі святії\nЇсти припрошали…\n— Ані слова!\n— Іван каже:\nВаша правда, пане!\nЯ сам бачив, як ви їли\nЯкісь марципани…\nТа дивлюсь, що не голодні,\nМаєте закуску,\nТай с... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/15 | <noinclude>{{c|{{—}} 13 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Указ/><poem>— Чуєш, дівко, що в указі?“
— „Та чую, козаче.“
І вже-ж рада то, [[псяюха]],
Аж мало не скаче!
{{gap}}— „А приглянь ся но, козаче,
{{gap}}До того указу:
{{gap}}Чи нема там написано,
{{gap}}Щоб іще по разу?“
{{shift left|{{fine|18.... | — 13 —
— Чуєш, дівко, що в указі?“
— „Та чую, козаче.“
І вже-ж рада то, псяюха,
Аж мало не скаче!
— „А приглянь ся но, козаче,
До того указу:
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?“
18. IV.
1858
Чи далеко до Київа.
Питають ся якось хлопця
Подорожні люде:
„Чи багато верстов, сину,
До Київа буде?“
— „Та так, люде: Тог... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/15 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "— 13 —\n — Чуєш, дівко, що в указі?“\n— „Та чую, козаче.“\nІ вже-ж рада то, псяюха,\nАж мало не скаче!\n— „А приглянь ся но, козаче,\nДо того указу:\nЧи нема там написано,\nЩоб іще по разу?“\n18. IV.\n1858\n\n\nЧи далеко до Київа.\nПитають... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/16 | <noinclude>{{c|{{—}} 14 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=На калитку/><poem>Перекинув штук зо двацять —
Все не добирає…
{{gap}}Аж наглянув десь кармазин; —
{{gap}}„Дай-но, каже, того!..“
{{gap}}Розвертає, оглядає:
{{gap}}„Се хиба нічого!..“
Виміряє середину,
Виміряв чубатий:
„Оттут, каже, мені виріж
... | — 14 —
Перекинув штук зо двацять —
Все не добирає…
Аж наглянув десь кармазин; —
„Дай-но, каже, того!..“
Розвертає, оглядає:
„Се хиба нічого!..“
Виміряє середину,
Виміряв чубатий:
„Оттут, каже, мені виріж
На калитку, брате!“
18. IV.
1858
Треба всюди приятеля.
(Баба в церкві).
Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накуп... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/16 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 14 —\n Перекинув штук зо двацять —\nВсе не добирає…\nАж наглянув десь кармазин; —\n„Дай-но, каже, того!..“\nРозвертає, оглядає:\n„Се хиба нічого!..“\nВиміряє середину,\nВиміряв чубатий:\n„Оттут, каже, мені виріж\nНа калитку, брате!“\n18. IV.... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/17 | <noinclude>{{c|{{—}} 15 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Треба всюди приятеля/><poem>Але баба обернулась:
— Не судіте, люде!
Ніхто того не відає,
Де по смерти буде…
{{gap}}Чи у небі, чи у пеклі
{{gap}}Скажуть вікувати;
{{gap}}Треба всюди, добрі люде,
{{gap}}Приятеля мати.
{{shift left|{{fine|18. IV... | — 15 —
Але баба обернулась:
— Не судіте, люде!
Ніхто того не відає,
Де по смерти буде…
Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люде,
Приятеля мати.
18. IV.
1858
Окуляри.
Розходив ся мужичок,
Аж ґвалт дякувати.
Та їдна йому біда,
Не вміє читати.
До граматки б?
та куди!
Не того він хоче:
Він гадає ч... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/17 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 15 —\n Але баба обернулась:\n— Не судіте, люде!\nНіхто того не відає,\nДе по смерти буде…\nЧи у небі, чи у пеклі\nСкажуть вікувати;\nТреба всюди, добрі люде,\nПриятеля мати.\n18. IV.\n1858\n\n\nОкуляри.\nРозходив ся мужичок,\nАж ґвалт дякувати.... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/18 | <noinclude>{{c|{{—}} 16 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Окуляри/><poem>{{gap}}Далі соті з носа зняв
{{gap}}І об землю вдарив,
{{gap}}Розплатив ся тай пішов
{{gap}}Сам без окулярів.
І на [[Проводи]] сказав
Хрещеному люду:
„Окулярів не купив
Тай дяком не буду!“
{{shift left|{{fine|6. II. 1859.}}|1.... | — 16 —
Далі соті з носа зняв
І об землю вдарив,
Розплатив ся тай пішов
Сам без окулярів.
І на Проводи сказав
Хрещеному люду:
„Окулярів не купив
Тай дяком не буду!“
6. II.
1859.
Несе мужик у ночовках
До дому свячене:
Яйця, паску і ковбаси
Й порося печене.
І порося — як підсвинок,
Та ще й з хроном в роті…
Несе бідний... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/18 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 16 —\n \tДалі соті з носа зняв\nІ об землю вдарив,\nРозплатив ся тай пішов\nСам без окулярів.\nІ на Проводи сказав\nХрещеному люду:\n„Окулярів не купив\nТай дяком не буду!“\n6. II.\n1859.\n\n\nНесе мужик у ночовках\nДо д... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/19 | <noinclude>{{c|{{—}} 17 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Свиня — свинею/><poem>„Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її, —
Все свинею буде!“
{{shift left|{{fine|8. II. 1859.}}|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Свиня — свинею/>
<section begin=Добра нат... | — 17 —
„Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її, —
Все свинею буде!“
8. II.
1859.
Добра натура.
Грає скрипка, грає кобза,
І бандура грає;
Мужик літом у кожусі
Гопки витинає.
Витинає мужик гопки,
Аж потом зальляв ся.
— „Та скинь бо ти кожух, брате!“
Якийсь обізвав ся.
— „Ні, не скину!
— мужик ка... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/19 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 17 —\n „Та свиня таки свинею!\nПравду кажуть люде:\nСвяти її, хрести її, —\nВсе свинею буде!“\n8. II.\n1859.\n\n\nДобра натура.\nГрає скрипка, грає кобза,\nІ бандура грає;\nМужик літом у кожусі\nГопки витинає.\nВитинає мужик гопк... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/20 | <noinclude>{{c|{{—}} 18 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Згуба душі/><poem>Вже й клянеть ся на чім світ,
Богом присягає.
Ні, не вірять. І чумак
Против неба глянув:
„Коли я сокиру взяв —
Хай я Ляхом стану!“
— „Стій, чумаче, не губи
Ні душі, ні віри!
Вірим, вірим! Ти не брав
Нашої сокири!“
{{shift ... | — 18 —
Вже й клянеть ся на чім світ,
Богом присягає.
Ні, не вірять.
І чумак
Против неба глянув:
„Коли я сокиру взяв —
Хай я Ляхом стану!“
— „Стій, чумаче, не губи
Ні душі, ні віри!
Вірим, вірим!
Ти не брав
Нашої сокири!“
8. II.
1859.
Не мої ноги.
Серед ліса, серед гаю
У неділешній обід
Заснув мужик у чоботях,
Прокин... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/20 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "— 18 —\n Вже й клянеть ся на чім світ,\nБогом присягає.\nНі, не вірять.\nІ чумак\nПротив неба глянув:\n„Коли я сокиру взяв —\nХай я Ляхом стану!“\n— „Стій, чумаче, не губи\nНі душі, ні віри!\nВірим, вірим!\nТи не брав\nНашої сокири!“\n8. II.\n1859.... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/21 | <noinclude>{{c|{{—}} 19 {{—}}}}</noinclude><section begin=Розумний панич/>{{block center|<poem>
{{c|'''{{тнс|14.}} Розумний панич.'''}}
Привіз дідич раз на свята
Ізі школи сина,
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
{{gap}}Раз здибає гуменного
{{gap}}І тому хвалить ся:
{{gap}}„Ото, каже, мій синочок,
{{gap}}Як у школі... | — 19 —
Розумний панич.
Привіз дідич раз на свята
Ізі школи сина,
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалить ся:
„Ото, каже, мій синочок,
Як у школі вчить ся!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?“
— А мені то щось не так-то
Здаєть ся, мій пане!
Бо як би наш панич мали
Розуму до волі... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/21 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "— 19 —\nРозумний панич.\nПривіз дідич раз на свята\nІзі школи сина,\nІ не може натішитись,\nЩо вчена дитина.\nРаз здибає гуменного\nІ тому хвалить ся:\n„Ото, каже, мій синочок,\nЯк у школі вчить ся!..\nТа і розум, що за розум!\nЯк тобі, Ів... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/22 | <noinclude>{{c|{{—}} 20 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Жалібний дяк/><poem>Коли мене голос ваш
Аж за серце вяже!
{{gap}}Так колись моя коза
{{gap}}На льоду кричала,
{{gap}}Як там її звірина
{{gap}}Бідну розривала.
{{shift left|12. V. 1859.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section e... | — 20 —
Коли мене голос ваш
Аж за серце вяже!
Так колись моя коза
На льоду кричала,
Як там її звірина
Бідну розривала.
12. V. 1859.
16. Піп з кропилом.
На Ордані, як звичайно
У людий буває,
Ходить батюшка з кропилом,
Хати окропляє.
Ходить батюшка з кропилом,
Чогож тут боятись?
Але їдна молодиця
Аж пищить сховатись…
С... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/22 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 20 —\n Коли мене голос ваш\nАж за серце вяже!\nТак колись моя коза\nНа льоду кричала,\nЯк там її звірина\nБідну розривала.\n12. V. 1859.\n\n\n16. Піп з кропилом.\nНа Ордані, як звичайно\nУ людий буває,\nХодить батюшка з кро... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/23 | <noinclude>{{c|{{—}} 21 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Піп з кропилом/><poem>{{gap}}Тай питає, мов не знає:
{{gap}}„А де ваша мати?“
— Пішли мати на ярмарок,
Нема в дома мами! —
Закричали малі діти
Різно голосами.
{{gap}}„То скажіть же своїй мамі —
{{gap}}Й показав рукою —
{{gap}}Нехай бере на яр... | — 21 —
Тай питає, мов не знає:
„А де ваша мати?“
— Пішли мати на ярмарок,
Нема в дома мами!
— Закричали малі діти
Різно голосами.
„То скажіть же своїй мамі —
Й показав рукою —
Нехай бере на ярмарок
І ноги з собою!“
17. IV.
1858.
17. Лист.
Їден дідич мав у школах
Кохану дитину,
Ото раз до неї й пише:
„Милий ти мій с... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/23 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 21 —\n \tТай питає, мов не знає:\n„А де ваша мати?“\n— Пішли мати на ярмарок,\nНема в дома мами!\n— Закричали малі діти\nРізно голосами.\n„То скажіть же своїй мамі —\nЙ показав рукою —\nНехай бере на ярмарок\nІ ноги з собою... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/24 | <noinclude>{{c|{{—}} 22 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Лист/><poem>Та учи ся, милий сину,
Та читай багато,
Бо ти дурнем зостанеш ся,
А я твоїм татом!“
{{shift left|1. III. 1859.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Лист/>
<section begin=Кому чого бракує/>{{block center/s}}<... | — 22 —
Та учи ся, милий сину,
Та читай багато,
Бо ти дурнем зостанеш ся,
А я твоїм татом!“
1. III.
1859.
18. Кому чого бракує.
Було тісно під Москвою,
Просять козаків:
„Поможіте, Запорожці,
Убити ворогів!“
— „Заплатіте, добрі люде,“
Кажуть козаки, —
„То вибємо Москву вашу
З вражої руки.“
— „То ви бєтесь зза копійки?... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/24 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 22 —\n Та учи ся, милий сину,\nТа читай багато,\nБо ти дурнем зостанеш ся,\nА я твоїм татом!“\n1. III.\n1859.\n\n\n18. Кому чого бракує.\nБуло тісно під Москвою,\nПросять козаків:\n„Поможіте, Запорожці,\nУбити ворогів!“\... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/25 | <noinclude>{{c|{{—}} 23 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Засідатель/><poem>Бють ся сотські і розсильні,
Бють ся рибаки:
Водить шнури край пролому,
[[Ості]] і гаки…
Але йде Жидок убогий,
[[Пейс]]ами потряс:
„Гирсте, гирсте, — став питати —
Що таке у вас?..“
— Засідатель утопив ся,
Господи прости!..... | — 23 —
Бють ся сотські і розсильні,
Бють ся рибаки:
Водить шнури край пролому,
Ості і гаки…
Але йде Жидок убогий,
Пейсами потряс:
„Гирсте, гирсте, — став питати —
Що таке у вас?..“
— Засідатель утопив ся,
Господи прости!..
Ходи, Жидку, хоч поможеш
Шнура завести.
„Гирсте?..
нащо то шукати
Людської біди?
Лиш карбованця ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/25 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 23 —\n Бють ся сотські і розсильні,\nБють ся рибаки:\nВодить шнури край пролому,\nОсті і гаки…\nАле йде Жидок убогий,\nПейсами потряс:\n„Гирсте, гирсте, — став питати —\nЩо таке у вас?..“\n— Засідатель утопив ся,\nГосподи прости!..\nХоди, Жи... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/26 | <noinclude>{{c|{{—}} 24 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Гусак/><poem>— „Ах ти, Бог мой! ето ґуска?
Екой я дурак!..
Вазьмі, бабка! єй-єй думал,
Что ета ґусак!“
{{shift left|29. X. 1857.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Гусак/>
<section begin=Варенікі, варенікі/>{{block ce... | — 24 —
— „Ах ти, Бог мой!
ето ґуска?
Екой я дурак!..
Вазьмі, бабка!
єй-єй думал,
Что ета ґусак!“
29. X. 1857.
Варенікі, варенікі!
Сидить Москаль на прилавку,
Прищурує очи…
Так і знати, що псявіра
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників —
То й ніщо питати!..
Та тілько їх по нашому
Не вміє назвати.
— „Хазяюшка, ґалубушк... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/26 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 24 —\n — „Ах ти, Бог мой!\nето ґуска?\nЕкой я дурак!..\nВазьмі, бабка!\nєй-єй думал,\nЧто ета ґусак!“\n29. X. 1857.\n\n\nВаренікі, варенікі!\nСидить Москаль на прилавку,\nПрищурує очи…\nТак і знати, що псявіра\nВареників... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/27 | <noinclude>{{c|{{—}} 25 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Варенікі, варенікі/><poem>Уш з ґлаз далой, так с памяті!
Вот ентакой бєс-то!..
Да знаєш лї: ентак сир-то,
А на сирє тєсто…“
{{gap}}— „Та Бог його святий знає
{{gap}}І добрії люде!
{{gap}}Сир у тісті!.. хиба, може,
{{gap}}Чи не пиріг буде?“
— ... | — 25 —
Уш з ґлаз далой, так с памяті!
Вот ентакой бєс-то!..
Да знаєш лї: ентак сир-то,
А на сирє тєсто…“
— „Та Бог його святий знає
І добрії люде!
Сир у тісті!..
хиба, може,
Чи не пиріг буде?“
— „Да нє піроґ, ґалубушка!..
Екая дасада!..
Да знаєш-лі?
туда масла
Да смєтани нада!..“
А вона-то добре знає,
Чого Москаль хоч... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/27 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 25 —\n Уш з ґлаз далой, так с памяті!\nВот ентакой бєс-то!..\nДа знаєш лї: ентак сир-то,\nА на сирє тєсто…“\n— „Та Бог його святий знає\nІ добрії люде!\nСир у тісті!..\nхиба, може,\nЧи не пиріг буде?“\n— „Да нє піроґ, ґалуб... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/28 | <noinclude>{{c|{{—}} 26 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Зелений пес/><poem>„Чи зелений коли пес
Пані не здибала?“
— Та ні, — каже. — або що?“
Німця запитала.
„Та нічого, — каже той, —
Я так лиш питав ся,
Бо з зеленим, пані, псом
І я не здибав ся!“
{{shift left|1. III. 1859.|1.5em}}</poem>{{block ... | — 26 —
„Чи зелений коли пес
Пані не здибала?“
— Та ні, — каже.
— або що?“
Німця запитала.
„Та нічого, — каже той, —
Я так лиш питав ся,
Бо з зеленим, пані, псом
І я не здибав ся!“
1. III.
1859.
23. Кравець.
Іде кравець темним лісом —
Аж вовк вибігає…
Збілів кравець та посинів,
Живцем помирає.
І взяв аршин з переляку... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/28 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 26 —\n „Чи зелений коли пес\nПані не здибала?“\n— Та ні, — каже.\n— або що?“\nНімця запитала.\n„Та нічого, — каже той, —\nЯ так лиш питав ся,\nБо з зеленим, пані, псом\nІ я не здибав ся!“\n1. III.\n1859.\n\n\n23. Кравець.\nІде кр... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/29 | <noinclude>{{c|{{—}} 27 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Кравець/><poem>Оглядає на всі боки,
З дивом промовляє:
{{gap}}„Вісім літ з тобою хожу
{{gap}}Попам ряси шити,
{{gap}}А все таки я не думав,
{{gap}}Щоб ти був набитий!“
{{shift left|9. IV. 1858.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<... | — 27 —
Оглядає на всі боки,
З дивом промовляє:
„Вісім літ з тобою хожу
Попам ряси шити,
А все таки я не думав,
Щоб ти був набитий!“
9. IV.
1858.
24. Подорож до Єрусалима.
Межи нашими Жидами
Поголос пустив ся,
Що ніби то в Русалимі
Месіяш родив ся…
І зібрало ся аж десять
Грубих бородатих,
Грубих десять арендарів
Та с... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/29 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "— 27 —\n Оглядає на всі боки,\nЗ дивом промовляє:\n„Вісім літ з тобою хожу\nПопам ряси шити,\nА все таки я не думав,\nЩоб ти був набитий!“\n9. IV.\n1858.\n\n\n24. Подорож до Єрусалима.\nМежи нашими Жидами\nПоголос пустив ся,\nЩо ніби то в Русалимі\... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/30 | <noinclude>{{c|{{—}} 28 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>„Чи бачите, — чумак каже, —
Як біліє море?“
А Жиди всі: „Вей мір, вей мір!..
Лихо нам та горе!“
— „Яке лихо? — чумак каже:
Підіймайте поли!
Ви пройдете через море,
Ніби через поле!..
Лиш за мною як у око,
А то буд... | — 28 —
„Чи бачите, — чумак каже, —
Як біліє море?“
А Жиди всі: „Вей мір, вей мір!..
Лихо нам та горе!“
— „Яке лихо?
— чумак каже:
Підіймайте поли!
Ви пройдете через море,
Ніби через поле!..
Лиш за мною як у око,
А то буде й амінь!
В саму прірву, аж до біса
Підете, як камінь!“
Захиталась під ногами
Зарошана гречка…
Іду... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/30 | [
{
"content": "витягни текст з цього зображення.",
"role": "user"
},
{
"content": "— 28 —\n „Чи бачите, — чумак каже, —\nЯк біліє море?“\nА Жиди всі: „Вей мір, вей мір!..\nЛихо нам та горе!“\n— „Яке лихо?\n— чумак каже:\nПідіймайте поли!\nВи пройдете через море,\nНіби через поле!..\nЛиш за мною як у ... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/31 | <noinclude>{{c|{{—}} 29 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Становить ся сам у лаву,
Другий виступає:
Лічить, лічить, не долічить,
І все девять має…
Всі лічили, але жаден
Дурень бородатий
Не згадає, не зміркує,
Що він сам десятий…
Не зміркують арендарі,
Нічого робити —
Іду... | — 29 —
Становить ся сам у лаву,
Другий виступає:
Лічить, лічить, не долічить,
І все девять має…
Всі лічили, але жаден
Дурень бородатий
Не згадає, не зміркує,
Що він сам десятий…
Не зміркують арендарі,
Нічого робити —
Ідуть вони до Івана,
Просять полічити.
Полічив він, втихомирив.
Пора б спочивати…
„А що, мої арендарі,... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/31 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 29 —\n Становить ся сам у лаву,\nДругий виступає:\nЛічить, лічить, не долічить,\nІ все девять має…\nВсі лічили, але жаден\nДурень бородатий\nНе згадає, не зміркує,\nЩо він сам десятий…\nНе зміркують арендарі,\nНічо... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/32 | <noinclude>{{c|{{—}} 30 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Іде чумак до комахів
Із орендарями,
Розкладає наоколо
Жидів головами.
„Та глядіть же, — промовляє, —
Лежіть, Жиди, тихо!
А то послі почуєте,
Яке буде лихо!..“
Пішов і сам постелив ся
Під зеленим дубом
І заснув соб... | — 30 —
Іде чумак до комахів
Із орендарями,
Розкладає наоколо
Жидів головами.
„Та глядіть же, — промовляє, —
Лежіть, Жиди, тихо!
А то послі почуєте,
Яке буде лихо!..“
Пішов і сам постелив ся
Під зеленим дубом
І заснув собі до раня
Кохано та любо.
А тим часом арендарів
Обсіли комахи…
Гризуть, їдять на всі боки, —
Мовчат... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/32 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "— 30 —\n Іде чумак до комахів\nІз орендарями,\nРозкладає наоколо\nЖидів головами.\n„Та глядіть же, — промовляє, —\nЛежіть, Жиди, тихо!\nА то послі почуєте,\nЯке буде лихо!..“\nПішов і сам постелив ся\nПід зеленим дубом\nІ заснув собі до ра... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/33 | <noinclude>{{c|{{—}} 31 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>— „Тілько й щастя, арендарі,
Що тихо лежали,
А то були б вас до лиха
Всіх позаїдали…
Уставайтеж, арендарі,
Та моліть ся Богу!
Роса впала, зійшло сонце —
Пора у дорогу!
Повставали арендарі,
Богу помолились
І снідат... | — 31 —
— „Тілько й щастя, арендарі,
Що тихо лежали,
А то були б вас до лиха
Всіх позаїдали…
Уставайтеж, арендарі,
Та моліть ся Богу!
Роса впала, зійшло сонце —
Пора у дорогу!
Повставали арендарі,
Богу помолились
І снідати не снідали,
В дорогу пустились.
Ідуть вони за Іваном
В лихую годину
Через нетрі, через пущі,
Та ч... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/33 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 31 —\n — „Тілько й щастя, арендарі,\nЩо тихо лежали,\nА то були б вас до лиха\nВсіх позаїдали…\nУставайтеж, арендарі,\nТа моліть ся Богу!\nРоса впала, зійшло сонце —\nПора у дорогу!\nПовставали арендарі,\nБогу помо... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/34 | <noinclude>{{c|{{—}} 32 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>І полізли арендарі
На верх дуба спати,
Ще й говорять чумакови
Гиляки [[обтинати|обтяти]]…
А чумак обтяв гиляки,
Ще й капця їдному,
Узяв собі скринку з грішми
Тай пішов до дому…
Зійшло сонце по над лісом —
Жиди не ... | — 32 —
І полізли арендарі
На верх дуба спати,
Ще й говорять чумакови
Гиляки обтяти…
А чумак обтяв гиляки,
Ще й капця їдному,
Узяв собі скринку з грішми
Тай пішов до дому…
Зійшло сонце по над лісом —
Жиди не злізають,
Як ворони на гиляках,
Чумака чекають.
Просиділи до полудня,
Все Івана ждали,
Але його нема й духу,
Пом... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/34 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 32 —\n І полізли арендарі\nНа верх дуба спати,\nЩе й говорять чумакови\nГиляки обтяти…\nА чумак обтяв гиляки,\nЩе й капця їдному,\nУзяв собі скринку з грішми\nТай пішов до дому…\nЗійшло сонце по над лісом —\nЖиди не злізають,\nЯк ворони на г... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/35 | <noinclude>{{c|{{—}} 33 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Бере Лейба за гиляку,
Що сили вчепив ся,
По нім злазить грубий Мошко,
За нього вхопив ся.
По Мошкови злазить Гершко
І його хватає,
По них решта арендарів
Повзає, злізає.
Кричить Лейба, репетує —
Не може тримати.
А... | — 33 —
Бере Лейба за гиляку,
Що сили вчепив ся,
По нім злазить грубий Мошко,
За нього вхопив ся.
По Мошкови злазить Гершко
І його хватає,
По них решта арендарів
Повзає, злізає.
Кричить Лейба, репетує —
Не може тримати.
Але йому Мошко радить
Руки поплювати…
— „Поплюй руки, поплюй руки!“
Жиди бормотіли,
Але Лейба ще не ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/35 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 33 —\n Бере Лейба за гиляку,\nЩо сили вчепив ся,\nПо нім злазить грубий Мошко,\nЗа нього вхопив ся.\nПо Мошкови злазить Гершко\nІ його хватає,\nПо них решта арендарів\nПовзає, злізає.\nКричить Лейба, репетує —\nНе ... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/36 | <noinclude>{{c|{{—}} 34 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>І пішли Жиди голодні,
І йшли день і нічку,
Аж наткнулись перед світом
На глибоку річку.
Наткнули ся тай [[ґерґотати|ґерґочуть]],
Що мають пригоду.
Але Лейба десь наглянув
Липову колоду.
Біжить живо до колоди,
На н... | — 34 —
І пішли Жиди голодні,
І йшли день і нічку,
Аж наткнулись перед світом
На глибоку річку.
Наткнули ся тай ґерґочуть,
Що мають пригоду.
Але Лейба десь наглянув
Липову колоду.
Біжить живо до колоди,
На неї сідає;
Ще живійше арендарів
Решту закликає,
Тай каже їм на колоді
Себе підійняти
І до неї поясами
Ноги привяза... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/36 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 34 —\n І пішли Жиди голодні,\nІ йшли день і нічку,\nАж наткнулись перед світом\nНа глибоку річку.\nНаткнули ся тай ґерґочуть,\nЩо мають пригоду.\nАле Лейба десь наглянув\nЛипову колоду.\nБіжить живо до колоди,\nНа неї сідає;\nЩе живійше арен... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/37 | <noinclude>{{c|{{—}} 35 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>„Ото дурень старий Лейба!
Ото дурень хусит!
Так далеко до берега,
А він ноги сушит!..“
{{shift left|12. IV. 1858.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Подорож до Єрусалима/>
<section begin=Хт... | — 35 —
„Ото дурень старий Лейба!
Ото дурень хусит!
Так далеко до берега,
А він ноги сушит!..“
12. IV.
1858.
25. Хто кого лучче.
Бив ся Мошко із Гаврилом
Тай потім хвалив ся:
— „Ого, каже, на ярмарку
Я з Гаврилом бив ся!“
— „А як-же ви, Мошку, бились?“
Хтось там запитав ся.
— „Як ми бились?
— та так бились,
Що світ д... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/37 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "— 35 —\n „Ото дурень старий Лейба!\nОто дурень хусит!\nТак далеко до берега,\nА він ноги сушит!..“\n12. IV.\n1858.\n\n\n25. Хто кого лучче.\nБив ся Мошко із Гаврилом\nТай потім хвалив ся:\n— „Ого, каже, на ярмарку\nЯ... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/38 | <noinclude>{{c|{{—}} 36 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Три питаня/><poem>Коло нього сидить рабін
Тай його питає:
{{c|{{fine|Рабін.}}}}Чого півень, як співає,
Очи закриває?
{{c|{{fine|Мошко.}}}}Того певне, що на память
Свою пісню знає.
{{c|{{fine|Рабін.}}}}Чого колись по драбині
Ангели злізали?
{{c... | — 36 —
Коло нього сидить рабін
Тай його питає:
Рабін.
Чого півень, як співає,
Очи закриває?
Мошко.
Того певне, що на память
Свою пісню знає.
Рабін.
Чого колись по драбині
Ангели злізали?
Мошко.
Бо ще були молодії,
Малі крила мали.
Рабін.
Чогож море так солоне,
Що не можна пити?
Мошко.
Бо погані оселедці
Мали засолити.... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/38 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "— 36 —\n Коло нього сидить рабін\nТай його питає:\nРабін.\nЧого півень, як співає,\nОчи закриває?\nМошко.\nТого певне, що на память\nСвою пісню знає.\nРабін.\nЧого колись по драбині\nАнгели злізали?\nМошко.\nБо ще були молодії,\nМалі крила... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/39 | <noinclude>{{c|{{—}} 37 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Горобці/><poem>І „цицели“ аж до пят,
[[Пейс]]ики нівроку!
Стоїть, дивить ся собі
На школу високу.
А на школі горобців
До стилої мами.
Тік і вють ся понад дах
Цілими мірками.
Задивилось Жиденя…
Аж рабін лучив ся:
„А куди, — питає, — так,
Хасю... | — 37 —
І „цицели“ аж до пят,
Пейсики нівроку!
Стоїть, дивить ся собі
На школу високу.
А на школі горобців
До стилої мами.
Тік і вють ся понад дах
Цілими мірками.
Задивилось Жиденя…
Аж рабін лучив ся:
„А куди, — питає, — так,
Хасю, задивив ся?“
— „Я дивлю ся, — каже той, —
На той бідний птиця,
Де то дінеть ся воно,
Як ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/39 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 37 —\n І „цицели“ аж до пят,\nПейсики нівроку!\nСтоїть, дивить ся собі\nНа школу високу.\nА на школі горобців\nДо стилої мами.\nТік і вють ся понад дах\nЦілими мірками.\nЗадивилось Жиденя…\nАж рабін лучив ся:\n„А куди, — питає, —... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/40 | <noinclude>{{c|{{—}} 38 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Вовки/><poem>— „Тай пятьдесять диво в нас…
Де б їх стілько взялось?
— „Ну, Іванцю!.. нехай так,
Але десять гналось!“
— „Та і десять не було!
Знать, їден увсього?“
— „А як їден? аби вовк!..
Страшно і їдного!“
— „А може то і не вовк?“
— „А щож... | — 38 —
— „Тай пятьдесять диво в нас…
Де б їх стілько взялось?
— „Ну, Іванцю!..
нехай так,
Але десять гналось!“
— „Та і десять не було!
Знать, їден увсього?“
— „А як їден?
аби вовк!..
Страшно і їдного!“
— „А може то і не вовк?“
— „А щож то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик як шило?..“
26. II.
1859.
29. Циган з хро... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/40 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "— 38 —\n — „Тай пятьдесять диво в нас…\nДе б їх стілько взялось?\n— „Ну, Іванцю!..\nнехай так,\nАле десять гналось!“\n— „Та і десять не було!\nЗнать, їден увсього?“\n— „А як їден?\nаби вовк!..\nСтрашно і їдного!“\n— „А може то і не вовк?“\... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/41 | <noinclude>{{c|{{—}} 39 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган з хроном/><poem>{{gap}}Іде собі дорогою,
{{gap}}Свіжий хрін смакує;
{{gap}}Вертить свердлом йому в носі,
{{gap}}А сліз не вгамує…
Втирав, втирав Циган очи,
Далі й не втирає;
Сів під мостом і скривив ся,
Їсть та промовляє:
{{gap}}„Плачте... | — 39 —
Іде собі дорогою,
Свіжий хрін смакує;
Вертить свердлом йому в носі,
А сліз не вгамує…
Втирав, втирав Циган очи,
Далі й не втирає;
Сів під мостом і скривив ся,
Їсть та промовляє:
„Плачте, плачте, дурні очи!
Щоб повилізали!..
Бачилиж ви препогані,
Що то купували!..“
18. IV.
1858.
30. Циган на толоці.
Вміли-сьт... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/41 | [
{
"content": "Прочитай",
"role": "user"
},
{
"content": "— 39 —\n \tІде собі дорогою,\nСвіжий хрін смакує;\nВертить свердлом йому в носі,\nА сліз не вгамує…\nВтирав, втирав Циган очи,\nДалі й не втирає;\nСів під мостом і скривив ся,\nЇсть та промовляє:\n„Плачте, плачте, дурні очи!\nЩоб повилізали!..... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/42 | <noinclude>{{c|{{—}} 40 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган на толоці/><poem>{{gap}}Садовить ся на покуті,
{{gap}}Випив пів бляшанки,
{{gap}}Та, як муха до патоки,
{{gap}}Припав до маслянки.
Припав Циган до маслянки,
[[яндила|Яндилу]] кінчає…
Аж тут кума вареники
З печи висуває.
{{gap}}Схаменув ... | — 40 —
Садовить ся на покуті,
Випив пів бляшанки,
Та, як муха до патоки,
Припав до маслянки.
Припав Циган до маслянки,
Яндилу кінчає…
Аж тут кума вареники
З печи висуває.
Схаменув ся бідний Циган,
Та вже не поможе!..
Із'їв кілька вареників,
А більше не може.
А тут іще й вареників
З стола не приняли,
Як порося печене
... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/42 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 40 —\n \tСадовить ся на покуті,\nВипив пів бляшанки,\nТа, як муха до патоки,\nПрипав до маслянки.\nПрипав Циган до маслянки,\nЯндилу кінчає…\nАж тут кума вареники\nЗ печи висуває.\nСхаменув ся бідний Циган,\nТа вже... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/43 | <noinclude>{{c|{{—}} 41 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган з конем/><poem>Оглядають, кінь як сокіл.
І [[ґанч]]у не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все промовляє:
„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, люде добрі,
Всю правду сказала!“
Купив якийсь ту конину,
Дома оглядає:
Аж ... | — 41 —
Оглядають, кінь як сокіл.
І ґанчу не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все промовляє:
„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, люде добрі,
Всю правду сказала!“
Купив якийсь ту конину,
Дома оглядає:
Аж конина його справді
Язика не має…
14. IV.
1858.
Холодно.
Сидить голий Циганчук,
Аж мало не пла... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/43 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 41 —\n Оглядають, кінь як сокіл.\nІ ґанчу не має!\nА сам Циган кругом ходить,\nТа все промовляє:\n„Що конина, то конина!\nА щоб язик мала,\nТо вона б вам, люде добрі,\nВсю правду сказала!“\nКупив якийсь ту конину,\nДома оглядає:\... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/44 | <noinclude>{{c|{{—}} 42 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циганський наймит/><poem>— „Та він, — каже, — буде в вас
Добрая дитина!
А як коли зноровить
Та їсти не схоче —
Не жалуйте, прошу вас!..
Нагайом, пан-отче!..
Та все йому говоріть:
„А їж таки, враже!“
А робити? — чорт із ним,
Не силуйте!“ — ка... | — 42 —
— „Та він, — каже, — буде в вас
Добрая дитина!
А як коли зноровить
Та їсти не схоче —
Не жалуйте, прошу вас!..
Нагайом, пан-отче!..
Та все йому говоріть:
„А їж таки, враже!“
А робити?
— чорт із ним,
Не силуйте!“ — каже.
18. VI.
1850.
34. Циган на сповіди.
Раз задумав Циганчук
Гріхи сповідати:
Іде просто до по... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/44 | [
{
"content": "what's written here?",
"role": "user"
},
{
"content": "— 42 —\n — „Та він, — каже, — буде в вас\nДобрая дитина!\nА як коли зноровить\nТа їсти не схоче —\nНе жалуйте, прошу вас!..\nНагайом, пан-отче!..\nТа все йому говоріть:\n„А їж таки, враже!“\nА робити?\n— чорт із ним,\nНе силуйте!“ ... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/45 | <noinclude>{{c|{{—}} 43 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган на сповіди/><poem>Тай тогді вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста цюлувати.
{{gap}}Поцюлував Циганчук,
{{gap}}Піп його питає,
{{gap}}А той йому всі гріхи
{{gap}}І оповідає:
„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранк... | — 43 —
Тай тогді вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста цюлувати.
Поцюлував Циганчук,
Піп його питає,
А той йому всі гріхи
І оповідає:
„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
З чужого гороху;
А у церкві шапку зняв!..“
Говорить несміло.
А піп йому: „То не гріх!
То добреє діло!“
—... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/45 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 43 —\n Тай тогді вже до попа\nГріхи сповідати.\nОто піп йому дає\nХреста цюлувати.\nПоцюлував Циганчук,\nПіп його питає,\nА той йому всі гріхи\nІ оповідає:\n„Тай сегодня, — каже, — я\nНагрішив потроху:\nРанком вигнав я с... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/46 | <noinclude>{{c|{{—}} 44 {{—}}}}</noinclude><section begin=Хмельницький з Ляхами/>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''35. Хмельницький з Ляхами.'''}}
Стали колись Хмельницького
Ляхи підмовляти,
Щоби нашу Україну
З Польщею зєднати.
{{gap}}А Хмельницький їм говорить:
{{gap}}Сядьте, добрі люде!
{{gap}}Послухайте мою байку,
{{g... | — 44 —
35. Хмельницький з Ляхами.
Стали колись Хмельницького
Ляхи підмовляти,
Щоби нашу Україну
З Польщею зєднати.
А Хмельницький їм говорить:
Сядьте, добрі люде!
Послухайте мою байку,
Чи правдива буде?..
Ото був собі господар,
Мав їдного сина,
І любив він його щиро,
Сказано, дитина…
Любив його, як дитину,
Годив, як п... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/46 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 44 —\n\n35. Хмельницький з Ляхами.\nСтали колись Хмельницького\nЛяхи підмовляти,\nЩоби нашу Україну\nЗ Польщею зєднати.\nА Хмельницький їм говорить:\nСядьте, добрі люде!\nПослухайте мою байку,\nЧи правдива буде?..\nОто був ... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/47 | <noinclude>{{c|{{—}} 45 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Хмельницький з Ляхами/><poem>{{gap}}Вуж до піни розізлив ся,
{{gap}}Укусив дитину;
{{gap}}Аж надходить і господар
{{gap}}В ту лиху годину.
Як ударив по вужови,
То хвіст і остав ся,
А вуж живий, та безхвостий
У норі сховав ся…
{{gap}}Нема в ха... | — 45 —
Вуж до піни розізлив ся,
Укусив дитину;
Аж надходить і господар
В ту лиху годину.
Як ударив по вужови,
То хвіст і остав ся,
А вуж живий, та безхвостий
У норі сховав ся…
Нема в хаті вже дитини,
І вужа не стало;
А тим часом господарство,
Як вода спливало.
В рік ісплила вся маєтність,
Всі його пожитки,
Тай вже на... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/47 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "— 45 —\n \tВуж до піни розізлив ся,\nУкусив дитину;\nАж надходить і господар\nВ ту лиху годину.\nЯк ударив по вужови,\nТо хвіст і остав ся,\nА вуж живий, та безхвостий\nУ норі сховав ся…\nНема в хаті вже дитини,\nІ в... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/48 | <noinclude>{{c|{{—}} 46 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Хмельницький з Ляхами/><poem>Прислонив ся коло печи,
Тай став вужа звати…
{{gap}}Вилізає вуж безхвостий,
{{gap}}Тай став говорити:
{{gap}}„Ні вже, — каже, — чоловіче,
{{gap}}Разом нам не жити!
Коли ти на мене глянеш, —
Зараз пригадаєш,
Що до ... | — 46 —
Прислонив ся коло печи,
Тай став вужа звати…
Вилізає вуж безхвостий,
Тай став говорити:
„Ні вже, — каже, — чоловіче,
Разом нам не жити!
Коли ти на мене глянеш, —
Зараз пригадаєш,
Що до віку через мене
Ти сина не маєш!
Коли ж я на тебе гляну,
Зараз пригадаю,
Що до віку через тебе
Я хвоста не маю.
Буду тобі, чоло... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/48 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "— 46 —\n Прислонив ся коло печи,\nТай став вужа звати…\nВилізає вуж безхвостий,\nТай став говорити:\n„Ні вже, — каже, — чоловіче,\nРазом нам не жити!\nКоли ти на мене глянеш, —\nЗараз пригадаєш,\nЩо до віку через мене\nТи сина не маєш!\nКоли ж я на... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/52 | <noinclude></noinclude>{{block center|width=30em|
{{Dotted TOC page listing|56)|Наталка Полтавка (Котляревського).||8|symbol= |entry-width=100%|hi=0em}}
{{Dotted TOC page listing|57)|Ворожбит (Г. Цеглинського).||8|symbol= |entry-width=100%|hi=0em}}
{{Dotted TOC page listing|58)|Молитвеник „Хвалите Господа з н... | 56) 57) 58)
Найновійші видання:
59) 60) 61) 62) 63) 64) 65) 66) 67) 68) 69) 70) 71)
Важне для товариств: 1) Книга касова, оправлена або самі друки; 2) Книга контова; 3) Катальоґ для бібліотек, оправлений; 4) Книга позичаючих з бібліотеки оправлена; 5) Скрипт довжний; 6) Книжочки вкладкові.
Для хорів: Партетура: Івав Гу... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/52 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "56) 57) 58)\nНайновійші видання:\n59) 60) 61) 62) 63) 64) 65) 66) 67) 68) 69) 70) 71)\nВажне для товариств: 1) Книга касова, оправлена або самі друки; 2) Книга контова; 3) Катальоґ для бібліотек, оправлений; 4) Книга позичаючих з бібліотеки оправле... | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/2 | <noinclude></noinclude>{{c|{{xx-larger|{{uc|'''Які книжки'''}}}}}}
{{c|'''можна дістати в Тов. „ПРОСВІТА“'''}}
{{c|'''по найдешевших цінах?'''}}
{{c|{{larger|'''Українське письменство:'''}}}}
{| align=center cellpadding=0
|-
|Твори:||Квітки-Основяненка 2 т.
|-
|{{gap|1em}}„||Шашкевича-Головацького
|-
|{{gap|1em}}„||У... | ЯКІ КНИЖКИ
можна дістати в Тов.
„ПРОСВІТА“
по найдешевших цінах?
Українське письменство:
Инші видання:
1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) 9) 10) 11) 12) 13) 14) 15) | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/2 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "ЯКІ КНИЖКИ\nможна дістати в Тов.\n„ПРОСВІТА“\nпо найдешевших цінах?\nУкраїнське письменство:\nИнші видання:\n1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) 9) 10) 11) 12) 13) 14) 15)",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/5 | <noinclude></noinclude>{{bc|
{{dhr}}
{{c|{{xx-larger|{{sp|ІВАН ФРАНКО}}}}}}
{{dhr|6em}}
{{c|{{xxxx-larger|{{x-larger|{{sp|ЗІВЯЛЕ ЛИСТЯ}}}}}}}}
{{dhr|3em}}
{{c|{{x-larger|{{sp|ЛІРИЧНА ДРАМА}}}}}}
{{dhr|6em}}
{{c|ТРЕТЄ ВИДАННЯ.}}
{{dhr|8em}}
{{c|ЛЬВІВ — КИЇВ, 1922.}}
{{rule|3em}}
{{c|'''З друкарні Наукового Товариства ім... | ІВАН ФРАНКО
ЗІВЯЛЕ ЛИСТЯ
ЛІРИЧНА ДРАМА
ТРЕТЄ ВИДАННЯ.
ЛЬВІВ — КИЇВ, 1922.
З друкарні Наукового Товариства ім.
Шевченка. | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/5 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "ІВАН ФРАНКО\nЗІВЯЛЕ ЛИСТЯ\nЛІРИЧНА ДРАМА\nТРЕТЄ ВИДАННЯ.\nЛЬВІВ — КИЇВ, 1922.\nЗ друкарні Наукового Товариства ім.\nШевченка.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/6 | <noinclude></noinclude>{{dhr|3em}}
{{rule|15em}}
{{dhr}}
{{c|''Всі права застережені.''}}
{{dhr}}
{{rule|15em}}
{{dhr|6em}}
{{bc|
{{rule}}
{{c|НАКЛАДОМ<br/>УКРАЇНСЬКОГО ПЕДАҐОҐІЧНОГО ТОВАРИСТВА І СПІЛКИ.}}
}}<noinclude></noinclude> | Всі права застережені.
НАКЛАДОМ УКРАЇНСЬКОГО ПЕДАҐОҐІЧНОГО ТОВАРИСТВА І СПІЛКИ. | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/6 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "Всі права застережені.\nНАКЛАДОМ УКРАЇНСЬКОГО ПЕДАҐОҐІЧНОГО ТОВАРИСТВА І СПІЛКИ.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/7 | <noinclude></noinclude>{{c|{{larger|ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ.}}}}
Герой отсих віршів, той, що в них виявляє своє „я“ — небіжчик. Був се чоловік слабої волі та буйної фантазії, з глибоким чуттям, та мало здібний до практичного життя.
Доля звичайно кепкує над такими людьми. Здається, що сил, здібности, охоти до... | ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ.
Герой отсих віршів, той, що в них виявляє своє „я“ — небіжчик.
Був се чоловік слабої волі та буйної фантазії, з глибоким чуттям, та мало здібний до практичного життя.
Доля звичайно кепкує над такими людьми.
Здається, що сил, здібности, охоти до праці у них багато, а про те вони ніколи ... | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/7 | [
{
"content": "читай",
"role": "user"
},
{
"content": "ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ.\nГерой отсих віршів, той, що в них виявляє своє „я“ — небіжчик.\nБув се чоловік слабої волі та буйної фантазії, з глибоким чуттям, та мало здібний до практичного життя.\nДоля звичайно кепкує над такими людьми.\nЗ... | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/79 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em}}
{{c|{{x-larger|{{sp|ЗМІСТ}}}}}}
{{dhr|2em}}
{{TOC line||[[Зівяле листя/Передмова до першого видання|Передмова до першого видання]]|3|4}}
{{TOC line||[[Зівяле листя/Передмова до другого видання|Передмова до другого видання]]|4|4}}
[[Зівяле листя/... | ЗМІСТ
Передмова до першого видання 3 4
Передмова до другого видання 4 4
ПЕРШИЙ ЖМУТОК (1886—1893):
I. По довгім, важкім отупінню 9 4
II.
Не знаю, що мене до тебе тягне 9 4
III.
Не боюсь я ні бога, ні біса 10 4
IV.
За що, красавице, я так тебе люблю 11 4
V. Раз зійшлися ми случайно 12 4
VI.
Так, ти одна моя правдивая лю... | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/79 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "ЗМІСТ\nПередмова до першого видання 3 4\nПередмова до другого видання 4 4\nПЕРШИЙ ЖМУТОК (1886—1893):\nI. По довгім, важкім отупінню 9 4\nII.\nНе знаю, що мене до тебе тягне 9 4\nIII.\nНе боюсь я ні бога, ні біса 10 4\nIV.\n... | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/80 | <noinclude>{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em}}</noinclude><section begin="2"/>{{TOC line|VI.|[[Зівяле листя/Ой, ти дубочку кучерявий|Ой, ти дубочку кучерявий]]|34|4|chapter-width=4.5em}}
{{TOC line|VII.|[[Зівяле листя/Ой, жалю мій, жалю|Ой, жалю мій, жалю]]|35|4|chapter-width=4.5em}}
{{TOC line|VIII.|[[... | VI.
Ой, ти дубочку кучерявий 34 4
VII.
Ой, жалю мій, жалю 35 4
VIII.
Я не тебе люблю, о, ні 36 4
IX.
Чому не смієшся ніколи 38 4
X. В ваґоні 38 4
XI.
Смійтесь з мене, вічні зорі 39 4
XII.
Чого являєшся мені 39 4
XIII.
Отсе тая стежечка 41 4
XIV.
Як би знав я чари 42 4
XV.
Що щастя?
Сеж іллюзія 43 4
XVI.
Як не бачу тебе... | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/80 | [
{
"content": "Що написано на зображеній сторінці?",
"role": "user"
},
{
"content": "VI.\nОй, ти дубочку кучерявий 34 4\nVII.\nОй, жалю мій, жалю 35 4\nVIII.\nЯ не тебе люблю, о, ні 36 4\nIX.\nЧому не смієшся ніколи 38 4\nX. В ваґоні 38 4\nXI.\nСмійтесь з мене, вічні зорі 39 4\nXII.\nЧого являєшся ме... | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/8 | <noinclude>{{c|{{—}} 4 {{—}}}}</noinclude><section begin="1"/>Виміркувавши отсю фактичну основу дневника, я почав уважнійше прочитувати поодинокі його частини. Багато там було недотепної мазанини, багато немудрого фільософовання та незрозумілих докорів, — та серед тої полови попадалися місця, повні сили й виразу безпос... | — 4 —
Виміркувавши отсю фактичну основу дневника, я почав уважнійше прочитувати поодинокі його частини.
Багато там було недотепної мазанини, багато немудрого фільософовання та незрозумілих докорів, — та серед тої полови попадалися місця, повні сили й виразу безпосереднього чуття, місця такі, в котрих мій покійний прият... | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/8 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "— 4 —\nВиміркувавши отсю фактичну основу дневника, я почав уважнійше прочитувати поодинокі його частини.\nБагато там було недотепної мазанини, багато немудрого фільософовання та незрозумілих докорів, — та серед тої полови попадалися місця, повні си... | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/9 | <noinclude>{{c|{{—}} 5 {{—}}}}</noinclude>песимізму. Не тільки сам я, але — се стало мені відомо зараз тоді — також значна часть публики зовсім инакше зрозуміла ті поезії, і я надіюся, що й теперішнє покоління знайде в них не одно таке, що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами.
Пускаючи до друку се ... | — 5 —
песимізму.
Не тільки сам я, але — се стало мені відомо зараз тоді — також значна часть публики зовсім инакше зрозуміла ті поезії, і я надіюся, що й теперішнє покоління знайде в них не одно таке, що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами.
Пускаючи до друку се друге видання, я, де можна, поробив я... | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/9 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 5 —\nпесимізму.\nНе тільки сам я, але — се стало мені відомо зараз тоді — також значна часть публики зовсім инакше зрозуміла ті поезії, і я надіюся, що й теперішнє покоління знайде в них не одно таке, що відгукнеться в й... | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/11 | <noinclude></noinclude>{{dhr|5em}}
{{c|{{xxxx-larger|{{sp|ПЕРШИЙ ЖМУТОК}}}}}}
{{dhr}}
{{c|{{x-larger|1886—1893.}}}}
{{dhr|5em}}<noinclude></noinclude> | ПЕРШИЙ ЖМУТОК
1886—1893. | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/11 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "ПЕРШИЙ ЖМУТОК\n1886—1893.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/13 | <noinclude></noinclude>{{c|I.}}
<section begin="1"/>{{block center|<poem>{{largeinitial|П|2em|}}о довгім, важкім отупінню
Знов трискає хвиля пісень,
Неначе зпід попелу разом
Язиками блимне вогень.
Що щастям, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства;
Під нею жаги і любови
Не згасла ще іскра жива.
Не згасла ще, тліл... | I.
По довгім, важкім отупінню
Знов трискає хвиля пісень,
Неначе зпід попелу разом
Язиками блимне вогень.
Що щастям, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства;
Під нею жаги і любови
Не згасла ще іскра жива.
Не згасла ще, тліла, ятрилась
Помимо сліз мо́їх роси;
Та вітер повіяв і попіл розвіяв —
Тепер ти вогонь той згаси... | Сторінка:Іван Франко.
Зівяле листя.
Третє видання.
1922.djvu/13 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "I.\nПо довгім, важкім отупінню\nЗнов трискає хвиля пісень,\nНеначе зпід попелу разом\nЯзиками блимне вогень.\nЩо щастям, спокоєм здавалось,\nТе попелу тепла верства;\nПід нею жаги і любови\nНе згасла ще іскра жива.\nНе згасла ще, тліла, ятрилась\nП... | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/747 | <noinclude></noinclude>{{c|{{xx-larger|{{uc|Оглав.}}}}}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Од видавництва|Од видавництва]]|spaces=4|pagetext=III}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Споминки про Шевченка Н. Костомарова|Споминки про Шевченка Н. Костомарова]]|spaces=4|pagetext=VI}}
{{TOC line|entrytex... | ОГЛАВ.
Од видавництва III
Споминки про Шевченка Н.
Костомарова VI Споминки про Шевченка М.
Микѣшина XIII
КОБЗАРЬ.
До 1844 року:
До Основъяненка 1
Тарасова ніч 4
1844.
Чигирин 9
Сон 12
1845.
Уривки з поеми »Єретик« або »Иван Гус« 29
Великий Лёх 36
Розрита могила 53
Кавказ 55
Холодний яр 61
До мертвих, і живих, і ненарож... | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/747 | [
{
"content": "розпізнай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "ОГЛАВ.\nОд видавництва III\nСпоминки про Шевченка Н.\nКостомарова VI Споминки про Шевченка М.\nМикѣшина XIII\nКОБЗАРЬ.\nДо 1844 року:\nДо Основъяненка 1\nТарасова ніч 4\n1844.\nЧигирин 9\nСон 12\n1845.\nУривки з поеми »Єрети... | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/748 | <noinclude>{{c|— 274 —}}</noinclude>{{c|{{larger|'''1847.'''}}}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Княжна|Княжна]]|spaces=4|pagetext=83}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Иржавець|Иржавець]]|spaces=4|pagetext=96}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Сон|Сон]]|spaces=4|pagetext=99}}
{{TOC li... | — 274 —
1847.
Княжна 83
Иржавець 96
Сон 99
Н. И.
Костомарову 104
А. О.
Козачковському 105
Мені тринадцятий минав 110
Мені однаково, чи буду 111
1848.
А нумо знову віршувать 113
Не для людей і не для слави 114
Варнак 116
Чернець 121
1849.
Заросли шляхи тернами 127
І виріс я на чужині 128
Як-би тобі довелося 130
Мати-пок... | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/748 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "— 274 —\n1847.\nКняжна 83\nИржавець 96\nСон 99\nН. И.\nКостомарову 104\nА. О.\nКозачковському 105\nМені тринадцятий минав 110\nМені однаково, чи буду 111\n1848.\nА нумо знову віршувать 113\nНе для людей і не для слави 114\... | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/749 | <noinclude>{{c|— 275 —}}</noinclude>{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Во Іудеї, во дні они|Во Іудеї, во дні они]]|spaces=4|pagetext=213}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Марія|Марія]]|spaces=4|pagetext=215}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Осії глава XIV|Осії глава XIV]]|spaces=4|page... | — 275 —
Во Іудеї, во дні они 213
Марія 215
Осії глава XIV 236
1860.
Молитви 238
Умре муж велій в власяниці!
241 Гимн черничій 241
Світе ясний!
Світе тихий!
242 Моя ти любо!
мій ти друже!
242 І Архимед, і Галилей 243
Саул 244
Царі 248
Хоча лежачого й не бьють 256
І тут, і всюди — скрізь погано!
257 Не гріє сонце на чужи... | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/749 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "— 275 —\nВо Іудеї, во дні они 213\nМарія 215\nОсії глава XIV 236\n1860.\nМолитви 238\nУмре муж велій в власяниці!\n241 Гимн черничій 241\nСвіте ясний!\nСвіте тихий!\n242 Моя ти любо!\nмій ти друже!\n242 І Архимед, і Галилей 2... | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/750 | <noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|{{uc|Помилки.}}}}}}
{| valign="top" cellpadding=0 align=center style="white-space:nowrap"
|- align="center"
| width="1em" | {{smaller|''Стор.''}}
| width="1em" | {{smaller|''Стр.''}}
| style="" | {{smaller|''Надрюковано:''}}
| style="" | {{smaller|''Треба:''}}
|-
|style="text-ali... | ПОМИЛКИ. | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/750 | [
{
"content": "OCR сторінки",
"role": "user"
},
{
"content": "ПОМИЛКИ.",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/1 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=width:100%;max-width:23em}}
{{larger|№ 190}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|{{xxxx-larger|'''[[Загальна біблїотека|ЗАГАЛЬНА<br/>БІБЛЇОТЕКА]]'''}}}}|style=line-height:1}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule}}
{{dhr}}
{{c|{{x-larger|М. КОЦЮБИНСЬКИЙ}}}}
{{dhr}}
{{c|{{larger|{{xxxx-larger|{{sp|ЛЯЛЕ... | № 190
ЗАГАЛЬНА БІБЛЇОТЕКА
М. КОЦЮБИНСЬКИЙ
ЛЯЛЕЧКА ПОЄДИНОК
ОПОВІДАННЯ
ЛЯЙПЦІҐ
УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ
головні склади:
BERLIN W 62 / ЛЬВІВ / WINNIPEG MAN.
(Canada) | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/1 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "№ 190\nЗАГАЛЬНА БІБЛЇОТЕКА\nМ. КОЦЮБИНСЬКИЙ\nЛЯЛЕЧКА ПОЄДИНОК\nОПОВІДАННЯ\nЛЯЙПЦІҐ\nУКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ\nголовні склади:\nBERLIN W 62 / ЛЬВІВ / WINNIPEG MAN.\n(Canada)",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/2 | <noinclude></noinclude>{|style="margin:auto; width:35em"
|-
|width="80pt"| ||{{sp|Досі появилися оці книжки:}}
|- style="vertical-align:top"
|1—6а.||'''Лепкий Б.,''' Начерк історії української літератури (до нападів Татар). I., нове ілюстроване видання.
|-
|7.||'''Левицький-Нечуй Ів.,''' Запорожці.
|-
|8.||'''Ляфо... | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/2 | [
{
"content": "Опрацюй зображення та поверни текст",
"role": "user"
},
{
"content": "",
"role": "assistant"
}
] | ||
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/3 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=width:100%;max-width:32em;}}
{{c|{{x-larger|М. КОЦЮБИНСЬКИЙ}}}}
{{dhr|2em}}
{{c|'''{{xxxx-larger|{{x-larger|{{sp|ЛЯЛЕЧК}}А<br/>{{sp|ПОЄДИНО|0.1em}}К}}}}'''}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|{{sp|ОПОВІДАННЯ}}}}}}
{{dhr|5em}}
[[Файл:Українська Накладня логотип.jpg|130px|безрамки|цен... | М. КОЦЮБИНСЬКИЙ
ЛЯЛЕЧКА ПОЄДИНОК
ОПОВІДАННЯ
УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ КИЇВ — ЛЯЙПЦІҐ
ГОЛОВНІ СКЛАДИ: | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/3 | [
{
"content": "Прочитай текст на картинці",
"role": "user"
},
{
"content": "М. КОЦЮБИНСЬКИЙ\nЛЯЛЕЧКА ПОЄДИНОК\nОПОВІДАННЯ\nУКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ КИЇВ — ЛЯЙПЦІҐ\nГОЛОВНІ СКЛАДИ:",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/5 | <noinclude></noinclude>{{block center|width=100%|max-width=30em|
{{dhr|2em}}
{{right|{{xx-larger|ЛЯЛЕЧКА}}}}
{{dhr|2em}}
}}<noinclude></noinclude> | ЛЯЛЕЧКА | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/5 | [
{
"content": "розпізнай текст на зображенні",
"role": "user"
},
{
"content": "ЛЯЛЕЧКА",
"role": "assistant"
}
] | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/7 | <noinclude></noinclude><section begin="1"/>{{dhr}}
{{c|{{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|Лялечка|ЛЯЛЕЧКА|[[Лялечка. Поєдинок/Лялечка|ЛЯЛЕЧКА]]}}.}}
{{dhr}}
{{c|{{fine|Етюд}}.}}
{{dhr}}<section end="1"/>
{{block right|{{fine block|<poem>Triste comme un beau jour
pour un coeur sans espoir.
{{right|''F. Coppée''|2em}}</poem>}}}}
... | .
Етюд.
Triste comme un beau jour
pour un coeur sans espoir.
F. Coppée
Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз-у-раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію.
У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало від труської дороги боліти під грудьми — і це було добре, бо одривало її від... | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/7 | [
{
"content": "витягни текст з цього зображення.",
"role": "user"
},
{
"content": ".\nЕтюд.\nTriste comme un beau jour\npour un coeur sans espoir.\nF. Coppée\nДрабинястий віз, запряжений одною конякою, раз-у-раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію.\nУ земської вчительки Раїси Леви... | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/8 | <noinclude></noinclude>з хати. Ну, приїздив інспектор, член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено до другої школи, куди вона саме й їде. Як тільки скінчилися іспити, вона забрала своє убоге манаття і, не бажаючи й днини лишатися в одному селі з навісним попом, подалась у дорогу... | з хати.
Ну, приїздив інспектор, член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено до другої школи, куди вона саме й їде.
Як тільки скінчилися іспити, вона забрала своє убоге манаття і, не бажаючи й днини лишатися в одному селі з навісним попом, подалась у дорогу.
І хоч вона далеко бул... | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/8 | [
{
"content": "OCR",
"role": "user"
},
{
"content": "з хати.\nНу, приїздив інспектор, член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено до другої школи, куди вона саме й їде.\nЯк тільки скінчилися іспити, вона забрала своє убоге манаття і, не бажаючи й днини лишатис... |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.